Знаменні дати

1.11 – 175 років від дня народження Марина Степановича Дринова (болг. – Марин Стоянов Дринов, 1838–1906).

Болгарський і російський учений, історик, філолог, громадський діяч, публіцист, член Болгарської і Петербурзької АН, професор слов'янознавства Харківського університету, голова «Болгарського книжевного дружества», міністр народної освіти Болгарії, основоположник сучасної болгарської літературної мови, автор першої єдиної болгарської орфографії.

– 115 років від дня народження Дмитра Івановича Бедзика (1898–1982).

Український письменник, член Спілки селянських письменників «Плуг», літературної організації «Західна Україна», автор п'єс «Пророк», «Арсенальці», «Останній вальс», повістей і оповідань «Кров за кров», «Оповідання про Олега Кошового», романів «Дніпро горить», «Хлібороби», трилогії «Украдені гори».

2.11 – 105 років від дня народження Івана Захаровича Бойка (1908–1970).

Український бібліограф, письменник, член літературної організації «Молодняк», головний бібліограф Центральної наукової бібліотеки АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), автор бібліографічних покажчиків, зокрема двотомної бібліографії творів Т. Г. Шевченка, «Українські літературні альманахи і збірники ХІХ – початку ХХ ст», творів П. Тичини, І. Франка; збірок віршів і оповідань «Парують землі», «Новели зросту».

– 90 років від дня народження Дмитра Венедиктовича Чепури (1923–1983).

Український учений, педагог, засновник наукової школи фізики складних напівпровідників, ректор Ужгородського державного університету.

3.11 – 115 років від дня народження Дмитра Фальківського (Дмитро Никанорович Левчук, 1898–1934).

Український поет, чекіст, що став жертвою ЧК, співець Полісся, член літературної групи «Ланка», автор збірок поезій «Чабан», «Обрії», «Полісся», нарисів оповідань, сценаріїв, слів пісні «Очерет мені був за колиску», що стала своєрідним гімном поліщуків.

4.11 (ін. 7.11) – 165 років від дня народження Дмитра Васильовича Марковича (1848–1920).

Український письменник, громадський діяч, юрист за фахом (працював судовим слідчим, товаришем прокурора, мировим суддею), творець кримінального оповідання в українській прозі, автор творів про селянське життя «У найми», «Шматок» та ін., присвячених революції 1905–1907 рр., «Бунт», «Фінал», автобіографічного твору «Весна», оповідань «Замах на вбивство жінки», «Збройний напад».

– 125 років від дня народження Якова Андрійовича Мамонтова (1888–1940).

Український письменник, педагог, історик і теоретик театру, поет і новеліст, драматург і театральний критик, прихильник символізму і модернізму, кандидат економічних наук, творець художньо-дидактичного методу в навчально-виховному процесі, засобами якого є художнє слово, музика, малюнок і особливо театр; творець власної класифікації педагогічних напрямів («Хрестоматія сучасних педагогічних течій»), засновник системного підходу до аналізу педагогічних явищ в українській педагогіці, викладач Харківського інституту народної освіти (ХІНО), Українського НДІ педагогіки, Педагогічних курсів імені Г. С. Сковороди, Харківського музично-драматичного інституту, автор визначень «педагогічна система» і «педагогічний процес», праць «Проблема естетичного виховання», «Сучасні проблеми педагогічної творчості: педагог як митець», «Художньо-дидактичний метод у викладанні», художніх творів – поезій, лібрето до опер, п’єс «Веселий Хам», «Республіка на колесах», «Рожеве павутиння», «Гетьманщина».

5.11 – 90 років від дня народження Ігоря Петровича Іванова (1923–1992).

Російський педагог, учитель-новатор, доктор педагогічних наук, професор, академік РАО, дійсний член АПН СРСР, професор ЛДПІ ім. О. І. Герцена, розробник нових освітніх технологій, зокрема технології розвивального навчання, основ виховання дітей у колективі та організації колективів дітей і творчих об’єднань, один із організаторів «Комуни юних фрунзенців» (Ленінград), автор методики КТС (колективів творчих справ), «педагогіки співпраці» комунарської педагогіки тощо.

6.11 – 165 років від дня народження Михайла Цегельського (1848–1944).

Український громадсько-політичний діяч Галичини, греко-католицький священик, парох Камінки-Струмилової, який все своє земне життя ревно служив Богові й Україні, декан Струмилово-Камінецького деканату, візитатор навчання релігії в школах греко-католицького Ординаріату, Генеральний Вікарій всієї України, голова Повітової Української Національної Ради, учасник засідань Уряду ЗУНР у Станіславові, член Повітової Шкільної Ради, керівник побудови нової церкви Різдва Пресвятої Богородиці, народного дому Товариства «Просвіта», греко-католицької церкви Хреста-Спаса в Києві, засновник товариства «Просвіта» та її філії в Камінці-Струмиловій, один із засновників «Руського педагогічного товариства».

7.11 – 100 років від дня народження Альбера Камю (1913–1960).

Французький письменник, драматург, філософ-екзистенціаліст, учасник французького руху Опору, розробник ідеї так званого абсурду філософії, автор філософських есе «Міф про Сізіфа», «Бунтівна людина», драми «Калігула», роману-притчі «Чума» тощо, лауреат Нобелівської премії (1957).

8.11 – 185 років від дня народження Жюля Верна (1828–1905).

Французький письменник, один із основоположників жанру науково-фантастичного роману, пропагандист науки і її майбутніх завоювань, а також небезпеки науково-технічного прогресу, автор пригодницьких романів: «Діти капітана Гранта», «Таємничий острів», «Від Землі до Місяця», «Робур-завойовник», «П'ятнадцятирічний капітан», «Володар світу» та ін. Вперше російською мовою 16 романів переклала Марко Вовчок.

9.11 – День Преподобного Нестора-літописця Печерського.

– День української писемності та мови.

– 195 років від дня народження Івана Сергійовича Тургенєва (1818–1883).

Російський письменник, критик, публіцист, мемуарист, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН, один із корифеїв європейського реалізму та головний представник російської культури для письменників Заходу, керівник Міжнародного літературного конгресу у Парижі (1878), автор реалістичних оповідань, лірично-філософських повістей «Фауст», «Ася», «Перше кохання», драматичних творів «Де тонко – там і рветься», «Дармоїд», «Холостяк», романів «Рудін», «Дворянське гніздо», «Напередодні», «Батьки і діти», «Дим», «Новина», циклу мемуарно-автобіографічних нарисів «Літературні і життєві спогади».

10.11 – Всесвітній день молоді.

10.11 – 85 років тому (1928) у Києві відкрито Дім-музей Тараса Шевченка.

– 530 років від дня народження Мартіна Лютера (1483 – 1546).

Діяч Реформації в Німеччині, чернець августинського монастиря, професор теології Віттенбергського університету, основоположник лютеранства, перекладач Біблії німецькою мовою, чим започатковано роботу з очищення та збагачення рідної мови, поширювач грамотності серед населення, прихильник обов'язкової освіти для дітей та створення народних шкіл, автор праць «Проповіді про те, що дітей треба посилати до школи», «До християнського дворянства німецької нації», катехізису та збірки пісень.

11.11 – 140 років від дня народження Вадима Никандровича Верховського (1873–1947).

Російський педагог-хімік, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН РРФСР, заслужений діяч науки, фахівець у галузі неорганічної хімії, науковий співробітник науково-технічної лабораторії Морського відомства, професор кафедри неорганічної хімії Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена (30 років), автор перших посібників з хімії в Росії «Елементарний курс хімії», «Неорганічна хімія» (у 2 т.), «Органічна хімія», першої стабільної програми з хімії для радянської середньої школи, методичних посібників «Методика викладання хімії в середній школі», «Техніка і методика хімічного експерименту в школі».

– 115 років від дня народження Олександри Платонівни Усової (1898–1965).

Російський педагог, доктор педагогічних наук, член-кореспондент АПН РРФСР, фахівець у галузі дошкільного виховання, розробник нової системи сенсорного виховання в дитячому садку, ролі гри у вихованні дітей, викладач Ленінградського державного педагогічного інституту імені О. І. Герцена, директор Центрального науково-методичного кабінету з дошкільного виховання Міністерства освіти РРФСР, автор підручників, практичних посібників з педагогіки та методики дошкільного виховання, зокрема «Гра та іграшка», «Дошкільна педагогіка», «Навчання в дитячому садку».

12.11 – 305 років тому (1708) у Глухові московською православною церквою проголошено анафему гетьману Іванові Мазепі за «зраду» царю Петру I (перехід І. Мазепи разом із 5-тисячним козацьким військом на бік шведів під час Російсько-шведської війни).

– 205 років від дня народження Осипа Максимовича Бодянського (1808–1877).

Український і російський філолог-славіст, історик, письменник, перекладач, педагог, доктор слов'янської філології, член-кореспондент Петербурзької АН, професор Московського університету, секретар Московського товариства історії й старожитностей російських, зачинатель порівняльного вивчення української та інших слов'янських мов, засновник школи слов'янознавців, автор віршів, байок, епітафій, праць з історії України, з історії української мови та слов'янської філології, зокрема «Про погляди щодо походження Русі», «Про народну поезію слов'янських племен», «Про час виникнення слов'янських письмен», перекладів російською мовою праць чеських, польських і українських істориків.

16.11 – Міжнародний день толерантності.

17.11 – Міжнародний день студента.

– 225 років від дня народження Михайла Семеновича Щепкіна (1788–1863).

Український актор, театральний діяч, основоположник сценічного реалізму в українському і російському театральному мистецтві, розробник принципів мистецтва перевтілення, нових естетичних вимог, актор Харківського і Полтавського вільних театрів, Малого театру Москви, виступав у Ромнах, Одесі, Києві, Миколаєві, Херсоні, стверджуючи просвітницьке значення театру.

– 105 років від дня народження Григорія Порфировича Кочура (1908–1994).

Український перекладач, поет, літературознавець, викладач Тираспільського та Вінницького педагогічних інститутів, автор наукових літературознавчих досліджень «Штрихи до портрета Максима Рильського», «Шекспір на Україні», «Данте в українській літературі» та ін., лауреат республіканської перекладацької премії імені М. Рильського (1989). Переклади Григорія Кочура охоплюють простір у 26 століть і 28 мов світу. Книга перекладів «Друге відлуння» удостоєна Державної премії України імені Т. Шевченка (1995).

18.11 – 130 років від дня народження Івана Михайловича Ющишина (1883–1960).

Український педагог-практик і теоретик освіти Галичини, подвижник української національної школи, громадський і політичний діяч, учитель народних шкіл Збаразького повіту, секретар товариства «Взаємна поміч українського вчительства» та голова осередку «Рідна школа» у Львові, творець проекту нового шкільного закону «Проєкт на зміну державного шкільного закону від 14 мая 1869 р.», засновник приватної народної школи, журналу «Шлях навчання і виховання», Педагогічно-наукової комісії; завідувач відділу народного шкільництва Міністерства освіти, працівник Львівської наукової бібліотеки, учасник педагогічних з'їздів, редактор журналів «Учитель», «Учительське слово» (Львів), автор праці «Які реформи потрібні в народнім шкільництві в Галичині?», «Рідна мова в рідній школі», «Новий український народний учитель».

19.11 – 180 років від дня народження Вільгельма Дільтея (1833–1911).

Німецький філософ, психолог, історик і педагог, один із провідних теоретиків «філософії життя» і герменевтики, професор і викладач Базельського і Берлінського університетів, творець ідеї існування двох психологічних наук (гуманістичної, як варіанту описової, і когнітивної, як варіанту «пояснювальної» психології), автор праць з історії християнства, філософії, німецького Просвітництва, літератури, музики, педагогіки тощо.

20.11 – Всесвітній день дитини.

– 1959 – Генеральна асамблея ООН проголосила «Декларацію прав дитини».

– 180 років тому (1833) вийшов царський указ про заснування Імператорського університету Св. Володимира на базі перенесеного до Києва Кременецького ліцею. 28.07.1834 р. відбулося урочисте відкриття закладу, нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

21.11 – День Архістратига Михаїла, покровителя Києва.

– 245 років від дня народження Фрідріха Даніеля Шляєрмахера (1768–1834).

Німецький філософ-ідеаліст, протестантський теолог, педагог, ідеолог романтизму, один із засновників герменевтики як загальної теорії тлумачення текстів та принципу герменевтичного кола, що утверджує циклічний характер процесу розуміння; професор теології університету Галли, Берлінського університету, поборник рівної для всіх елементарної освіти і доступності вищих її ступенів для всіх станів населення; головним завданням виховання вважав єдність духовного життя дитини із суспільним, виступав проти всіх покарань, що принижують особистість дитини, розглядав педагогіку як суспільну науку, що історично розвивається.

22.11 – 110 років від дня народження Олександра Максимовича Бойченка (1903–1950).

Український письменник, громадський діяч, один з керівників ЛКСМУ, залізничник за фахом, рецензент та редактор видавництва «Молодий більшовик», секретар райкому Київського окружного комітету, генеральний секретар ЦК ЛКСМ України, член КПРС, ЦК КП(б)У, автор повісті-трилогії «Молодість», лауреат Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.

23.11 – День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій.

– Всеукраїнська акція «Засвіти свічку».

– 190 років від дня народження Миколи Християновича Бунге (1823–1895).

Український економіст, фінансист, реформатор, педагог, державний діяч, академік Петербурзької АН, професор і ректор Київського університету, міністр фінансів Російської імперії, голова Кабінету Міністрів, керівник і засновник Київської економічної школи, творець інноваційних ідей щодо реформування та удосконалення вищої освіти, соціально орієнтованого напряму діяльності університетів, організації та вдосконалення жіночої освіти, професійної освіти тощо; один із організаторів технічних курсів у м. Сміла, школи будівельних справ і ремісничого училища в Києві; автор навчально методичних дисциплін, праць «Про місце, що займає політична економія в системі народної освіти», «Про сучасні направлення російських університетів і про потреби вищої освіти» та ін.

– 130 років від дня народження Миколи Федоровича Яшека (1883–1966).

Український бібліограф, бібліотекар і бібліограф наукових закладів Харкова, автор і упорядник бібліографічних покажчиків творів Т. Г. Шевченка, історико-бібліографічної праці «Десять років української літератури, 1917–1927», один із упорядників бібліографії українських перекладів з літератур народів СРСР і зарубіжних країн.

25.11 – 235 років від дня народження Джозефа Ланкастера (1778–1838).

Англійський педагог, один із творців системи взаємного навчання (Белл-ланкастерська система), за якої учні, що добре навчаються, ведуть заняття з рештою учнів; організатор школи для бідних дітей, нових великих початкових шкіл для хлопчиків і дівчаток та інтернату, в якому мріяв перенести свій метод на середню освіту та об’єднати навчання з виробничою працею; один із засновників «Британського і закордонного шкільного товариства», автор книги «Удосконалення освіти трудящих класів суспільства...», в якій виклав методику взаємного навчання. Незабаром нові школи почали критикувати за механічне заучування, низький рівень знань учнів, складну систему заохочень і покарань тощо.

– 175 років від дня народження Івана Семеновича Нечуя-Левицького (1838–1918).

Український письменник, публіцист, перекладач, етнограф, педагог, поборник розвитку національної школи в Україні, упровадження української мови в школах усіх типів, викладач російської мови, літератури, історії та географії у Полтавській духовній семінарії, у гімназіях польських міст Каліша та Седлеця, у Кишинівській чоловічій гімназії, член Південно-Західного відділу географічного товариства, НТШ у Львові, «Руського педагогічного товариства», творець підручника «Граматика української мови (у 2 ч.), автор статей з педагогіки «Російська народна школа на Україні», «Школа повинна бути національна», «Педагогічна проява в народній школі», історичного роману «Князь Єремія Вишневецький», драми «Маруся Богуславка», повістей із життя селянства, міщанства, заробітчан, дрібної шляхти, духовенства, інтелігенції, зокрема «Дві московки», «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», «Старосвітські барюшки і матушки» та ін.

27.11 – 145 – Встановлено Нобелівську премію.

– 150 років від дня народження Ольги Юліанівни Кобилянської (1863–1942).

Українська письменниця, прозаїк-новатор, громадсько-культурна діячка, одна з найосвіченіших жінок свого часу, представник нової соціально-психологічної школи в українській літературі кінця ХІХ – поч. ХХ ст., що пройшла шлях від неоромантизму до експресіонізму, член СПУ, організатор «Товариства руських жінок на Буковині»; одна з перших в українській літературі виступила проти духовного закріпачення жінки, відстоюючи її право на повноцінне суспільне й духовне життя, автор творів соціального і суспільного буття – «Людина», «Царівна» «Земля», «У неділю рано зілля копала», оповідань «Вовчиха», «Лісова мати», «Не смійтесь».

29.11 – 235 років від дня народження Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка (1778–1843).

Український письменник, зачинатель нової української прози, драматург, культурний і громадський діяч, член Товариства наук при Харківському університеті, член-кореспондент Міністерства внутрішніх справ, суддя Харківського совісного суду та голова Палати карного суду, один із засновників і директор професійного театру в Харкові, фундатор Інституту шляхетних дівчат, публічної бібліотеки, співвидавець журналу «Украинский вестник», ініціатор видання альманахів «Утренняя звезда» й «Молодик», автор творів українською і російською мовами – бурлескно-реалістичних оповідань і повістей, сентиментально-реалістичних повістей і драматичних творів, зокрема «Пан Халявський», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик».

– 190 років від дня народження Матвія Терентійовича Номиса (справж. – Симонов, 1823–1901).

Український етнограф, фольклорист, письменник, філолог, педагог і громадський діяч, учитель словесності Ніжинської і Немирівської гімназій, директор чоловічої гімназії у Лубнах, голова земської управи, один із керівників друкарні П. Куліша, член санкт-петербурзької «Громади», збирач матеріалів про народний побут, звичаї, обряди, зразків усної народної творчості, упорядник збірника «Українські приказки, прислів'я і таке інше...», який впорядковано за тематичним, а не алфавітним принципом систематизації, автор оповідань «Дід Мина і баба Миниха», «Тітка Настя», етнографічних нарисів «Різдвяні святки», «Крашанки в старовину», спогадів про О. Марковича, П. Куліша тощо.