Новини

31 березня 2023

Краус К. М., Краус Н. М., Іщенко І. С. Освіта та суспільство: цифрова ідентифікація людини : монографія. – Київ : Аграр Медіа Груп, 2023. – 208 с.

Дана монографія підготовлена науковцями: Краус Катериною Миколаївною, кандидаткою економічних наук, доцентом, Краус Наталією Миколаївною, доктором економічних наук, професором та Іщенко Інною Сергіївною, асистентом кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І .А. Зязюна, яка подарувала її бібліотеці.

У даному виданні досліджено теоретико-методологічні засади цифрової ідентифікації людини. Представлено цифрові орієнтири та інноваційні вектори змін інституту освіти і науки в Україні. Розкрито особливості економічної професійної освіти покоління цифрових людей та вказано професії майбутнього у віртуальній реальності інноваційно-цифрового простору.

31 березня 2023

1873, 31 березня – на Полтавщині у родині сільського священика народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. Він – автор програмного документу Братства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською.

Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира, Міхновський увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави. – так окреслив «Кредо…» Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за гратами.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "" а також пропонуємо до вашої уваги бібліографічний покажчик "Микола Міхновський – романтик української ідеї".

29 березня 2023

Бібліотека імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха отримала у дарунок літературу з релігієзнавчої тематики від Уткіна Олександра Івановича, доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту філософії імені Г. С. Сковороди відділення релігієзнавства НАН України.

Олександр Іванович фахівець у галузі історії релігій, викладач київських вишів, багаторічний учасник наукових проєктів, конференцій у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, брав участь у формуванні наукової школи академіка Володимира Олександровича Пащенка.

27 березня 2023

Цікаво, що японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею якогось святилища в 17 столітті. Вона та інші жінки виконували тоді також всі ролі, в тому числі і чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера і жінок в театрі кабукі замінили юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.

А от Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки мініатюрної статури. Однією з причин цього стало те, що в Англії в перші десятиліття 20 століття, коли Джеймс Баррі написав твір, діяв закон, що забороняє дітям до 14 років працювати після 21 години.

22 березня 2023

21 березня у читальному залі бібліотеки імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбувся вечір поезії, який ініціювала Студентська рада, а саме голова культурно-масового сектору університету Віталій Дзямка та голова культурно-масового сектору факультету філології та журналістики Анастасії Клемент.

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. В Україні це свято відзначається на державному рівні з 2004 року.

З вітальним словом виступила Голова ради з організації виховної діяльності Людмила Миколаївна Гомля, яка побажала поетам і любителям поезії натхнення, творчого успіху та незабутніх вражень від чарівного поетичного слова.

21 березня 2023

Саме від того як люди ставляться до збереження зелених природних масивів багато в чому залежить стан навколишнього середовища для прийдешнього і майбутнього. Щоб зрубати дерево, потрібна всього лиш мить, а виростити – десятки років.

Всесвітній день лісів святкується у день весняного рівнодення у Північній півкулі, що вважається першим днем весни і символом нового життя та нових починань.

13 березня 2023

Антон Семенович Макаренко (1 (13) березня 1888, Білопілля — 1 квітня 1939, Голіцино) — радянський педагог і письменник, один із засновників системи колективного дитячо-підліткового виховання. Макаренко передусім відомий як радянський соціальний педагог, якого вважають одним із найвидатніших педагогів світу; його теорія і методика виховання в колективі та теорія сімейного виховання, розроблені в 1920-ті роки в Україні, є предметом досліджень науковців (зокрема, макаренкознавців) з багатьох країн. Як письменник є автором низки російськомовних літературно-педагогічних творів.

Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має прикладів, масового перевиховання дітей-правопорушників в трудовій колонії ім. М. Горького (1920–1928, під Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927-35, в передмісті Харкова).

У своїй педагогічній роботі Антон Макаренко виходив з такого положення: «Відповідальність перед дітьми — це відповідальність перед історією; сьогоднішні діти — це завтрашня історія, завтрашнє майбутнє людства, нашої великої справи».

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка найтісніше пов’язаний із ім’ям Антона Семеновича, оскільки саме йому пощастило стати alma mater цього видатного педагога 20-го століття. Такий статус зобов’язав нас розпочати тривалу роботу із систематизації та публікації всього величезного матеріалу, накопиченого світовим макаренкознавством.

Проект "Макаренкіана", який представлено на сайті нашої бібліотеки, є результатом багаторічних студій полтавської макаренкознавчої школи – однієї з найстаріших та найавторитетніших у світі. Основу представленого документального фонду складають як матеріали архіву науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка, що існувала в Полтавському педуніверситеті у 1985–2000 роках, зібрані її співробітниками (І.Ф. Кривоносом, Л.В.Крамущенко, Л.О. Савенковою, К.М. Ширяєвою, І.А. Андрійчук, М.М. Кулінічем, В.В. Зелюком, В.І. Бобрицькою, В.М. Ковтун, І.В. Седаковою, В.В. Орєховою), так і численні знахідки останніх років.

12 березня 2023

Володимир Іванович Вернадський (28 лютого [12 березня] 1863, Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1945, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.

Академік Імператорської Академії наук (від 1909 року). Професор Московського університету (від 1898).

Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921).

Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН).

Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.

09 березня 2023

Сьогодні, 9 березня, виповнюється 209 років від дня народження українського поета, прозаїка, художника та громадського діяча Тараса Шевченка.

В свідомості нашого народу він є національним героєм. Своїм життям та творчістю Тарас Шевченко надихав на боротьбу за свободу і світле майбутнє України. Творчість Шевченка стала своєрідним маніфестом українського народу, який прагнув вільно жити на своїй землі.

08 березня 2023

50 років трудового життя Лідії Іванівни пов’язано з Полтавським педагогічним, які вона присвятила бібліотечній справі, зберігаючи та примножуючи кращі традиції бібліотеки університету.

У далекому 1961 році прийшла Лідія Іванівна Костенко після Харківського державного інституту культури на роботу в бібліотеку, де пройшла усі щаблі бібліотечної роботи: від бібліотекаря до директора бібліотеки, успішно опанувала усі процеси бібліотечної роботи. Лідія Іванівна понад 25 років очолювала бібліотеку Полтавського педагогічного університету імені В. Г. Короленка . Вона жила своєю професією, віддаючи їй життєву енергію, душу і серце. Досить часто зазначає, що найкраща професія – бібліотекар і ніколи не пожалкувала, що вибрала саме цю стезю. Мала велику повагу серед колег і академічної спільноти. Висококваліфікований фахівець, ділова, відповідальна, ініціативна, добра, інтелігентна, скромна, завжди привітна, надійний друг і просто чарівна жінка, яка заслуговує на найкращі слова поваги та шани.