Новини

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Проспер Меріме (англ. Prosper Mérimée; *28 вересня 1803, Париж, Франція — †23 вересня 1870) — французький драматург, новеліст, історик, етнограф і романіст, сенатор (1853). Одним із найвідоміших його творів є новела «Кармен», на основі якої Жорж Бізе написав однойменну оперу.

Творчість Меріме збігається з періодом взаємодії в літературі романтизму та реалізму. З одного боку, письменник залишається в колі ідей, тем та образів романтизму, з іншого — дивиться на них з відстані та підриває романтичний світогляд зсередини.

Василь Олександрович Сухомлинський (28 вересня 1918, с. Василівка — 2 вересня 1970, с. Павлиш,Українська РСР, СРСР (нині с. Павлиш Кіровоградської області, Україна) — видатний український педагог, публіцист, письменник, поет. Заслужений вчитель УРСР. Кандидат педагогічних наук (1955). Член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР (1957); член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1968).

Василь Олександрович Сухомлинський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.

Любов до подорожей властива людській природі — вони допомагають нам відволіктися від буденності, очистити свідомість та знайти душевний спокій. Крім того, де ще можна дізнатися стільки нового, як у мандрівках досі незнаними місцями, знайомлячись з іншими людьми та культурами? Недарма існує думка, що найкращий спосіб витратити вільний час і гроші — це поїхати в туристичну подорож. Важливу роль туризму визнають уряди країн та міжнародні організації, зокрема, ООН — під її егідою працює Всесвітня туристична організація, яка заснувала щорічне свято — Всесвітній день туризму. Його відзначають щороку 27 вересня, а українці цього дня мають ще й національне свято — День туризму в Україні.

Традиційно, на початку навчального року, першокурсники нашого університету запрошуються на екскурсію до Бібліотеки з метою максимально повно використати її можливості для результативного навчання, плідної наукової роботи, розширення світогляду, гарного відпочинку з цікавою художньою книгою.

Сьогодні до нашої бібліотеки завітали студенти першого курсу факультету історії та географії освітньої програми "Історія та археологія" першого (бакалаврського) рівня разом із Людмилою Леонідівною Бабенко та Ларисою Іванівною Шаповал. Захід відбувся в розрізі вивчення навчальної дисципліни "Університетська освіта та академічне письмо".

На початку зустрічі Людмила Леонідівна закцентувала увагу здобувачів освіти на необхідності тісної співпраці з бібліотекою, адже саме тут майбутні науковці знайдуть всю необхідну інформацію для свого подальшого навчання.

Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха взяла участь в заході «Досвіди читання в часи війни»: спільне засідання студентського читацького клубу кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка і читацького клубу «Горислів», яке було проведено в рамках книжкового ярмарку «Пошук» – 2023, що цього року присвячене до Міжнародного дня миру.

Микола Андрійович Стороженко (нар. 24 вересня 1928, В'язове, Конотопський район, Конотопська округа — пом. 15 квітня 2015[1], Київ) — народний художник України, живописець, графік, член Національної академії мистецтв України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Сьогодні ми святкуємо День міста.

Завдяки дослідженням казанського історика Фаргата Габдул-Хамітовича Нурутдінова, який зберіг і в 90-х роках XX ст. ввів у науковий обіг частину давньобулгарскіх літописів, є відомості про те, що місто Полтава значно старше, ніж це вважалося раніше. Як стверджує Ф. Нурутдінов, історична повість Васіла Куша "Барадж Дастана" ("Сказання про Барадж", XV ст.) є відомостями про заснування поселення на місці сучасної Полтави ще в сарматсько-аланський період. В "Оповіді ..." говориться, що близько 150 року н.е. з Ідел, з Поволжя, прийшло плем’я на чолі з Бушлаєм . За наказом царя ідельской династії Бариса Агарджі (150-189 рр.. н.е.) Бушлай завоював ці землі для Ідел і на берегах річки, яку на честь року Барса назвав Баріскул (Ворскла), на місці сучасної Полтави, заснував поселення. Від його назви воно отримало назву Бушлай. Нагадаємо, що офіційним роком заснування Полтави згідно археологічних досліджень вважається 899 рік.

 

Сьогодні співробітники університетської книгозбірні підготувала книжковий перегляд нових надходжень.

Виставка зацікавила як викладачів так і студентів.

21 вересня до Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка завітав народний артист України, член Національної Спілки кінематографістів України, кіноактор – Володимир Талашко.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.