Новини

Володимир Миколайович Леонтович (*5 серпня 1866, с. Оріхівка Лубенський повіт, Полтавська губернія, тепер Лубенського району Полтавської області — †10 грудня 1933, Прага) — український громадський та політичний діяч, міністр земельних справ Української Держави (1918), письменник і меценат, за фахом правник, видавець. Псевдоніми і криптоніми: В. Левенко, В. Л., Давній, В. Л-ко.

Першою літературною спробою В. Леонтовича після закінчення університету був переклад твору В. Короленка «Ліс шумить». Виявилося, що йому бракує знання української мови, і Володимир почав наполегливо опановувати її.

Любов Олександрівна Яновська (псевдоніми Ф. Екуржа, Омелько Реп'ях, уроджена Щербачова Любов; 30 липня 1861, с. Миколаївка, Борзнянський район, Чернігівська область—1933, Київ) — українська письменниця, громадська і політична діячка, членкиня Української Центральної Ради. Дружина Василя Яновського та мати Валентини Радзимовської, внучата небога письменниці Ганни Барвінок, дружини Пантелеймона Куліша.

Писати починала російською мовою, потім під тиском Володимира Шемета перейшла на українську. Перше українське оповідання «Злодійка Оксана» датоване 1897 р. Яновська авторка близько 100 оповідань, повістей, романів, значна частина яких не була друкована за її життя, а деякі й не були закінчені.

30 липня відзначається одне з наймолодших свят в календарі – Міжнародний день дружби.

Неможливо уявити повноцінне життя без друзів. Вони виручають нас в складні часи, допомагають порадами і поділяють з нами радісні моменти. Для поваги важливості дружби створений однойменний свято.

Лоповок Лев Михайлович - чародій математики, допитливий вчений, мислитель, поет, фронтовик, Лев Михайлович понад 30 років очолював кафедру геометрії та методики викладання математики Луганського державного педагогічного інституту.

Все його життя було присвячене відданому служінню педагогічній науці, прагненню зробити математику доступною і захоплюючою, підготувати творчих, талановитих вчителів математики.

Михайло Федотович Слабошпицький (нар. 28 липня 1946, Мар'янівка, Черкаська область — пом. 30 травня 2021, Київ) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».

Автор книг «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Веньямін літературної сім'ї (Олекса Влизько)», «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика), «Пейзаж для Помаранчевої революції», «25 поетів української діаспори», багатьох дитячих оповідань. Його роман «Марія Башкирцева» виходив у перекладах французькою і російською мовами.

Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, прози, публіцистики й літературної критики.

До 75-річчя від дня народження Михайла Федотовича Слабошпицького, українського прозаїка, критика, літературознавця, публіциста, громадського діяча співробітники читальної зали №1 підготували книжкову виставку "Бачу я душу мою крізь прочитані книги...", а також пропонуємо переглянути тематичний список "Пензлями часу і долі", який підготувала завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах.

Православні українці 28 липня святкують День Хрещення Київської Русі-України. Ця свято відзначається в країні згідно з указом Президента від 25 липня 2008 року щороку 28 липня.

Князь Володимир Святославович почав правити у Києві приблизно у 980 році. Про його життя відомо із свідчень літописів, найважливіший з яких - «Повість временних літ». Володимир був позашлюбним сином київського князя Святослава Ігоревича та Малуші – ключниці матері Святослава княгині Ольги. Відомо, що князь був багато разів одружений, згідно з «Повістю временних літ» мав 12 синів і 9 доньок. Київський престол він здобув у результаті боротьби зі старшим братом Ярополком, якого, за наказом Володимира, вбили два варяги, що були у нього на службі.

Джордж Бернард Шоу (англ. George Bernard Shaw) (26 липня 1856 — 2 листопада 1950) — ірландський драматург і публіцист, родом з Дубліна, лауреат Нобелівської премії з літератури 1925 року, помер в Ейот-Сент-Лоренс, Англія.

Саме Б. Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». На новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему.

На українській сцені вперше ставив п'єси Шоу Лесь Курбас у «Молодому театрі» («Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в Театрі ім. І. Франка поставили «Святу Йоанну» (1924) й «Учень диявола» (1948).

Олена Іванівна Теліга (з дому Шовгеніва або Шовгенова; 8 (21) липня 1906, Ільїнське, Московська губернія, Російська імперія — 21 лютого 1942 (?), Київ, Україна) — українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.

Поетична спадщина Олени Теліги кількісно невелика, відомо всього 38 віршів. Але за змістом вона має неперевершену вартість. У ній прозвучав її неповторний голос, притаманна її творчості особливість, яку літературознавці визначили як «пасіонарність любовної лірики».

До 115-річчя від дня народження української поетеси, публіцистки, громадської і політичної діячки співробітники бібліотеки підготували книжкові виставки а також пропонуємо переглянути тематичний список "Олена Теліга – поетка вогненних меж ", який підготувала завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах.

Вільям Мейкпіс Текерей (англ. William Makepeace Thackeray, *18 липня 1811 — †24 грудня 1863) — англійський письменник-сатирик.

«Записки Жовтоплюша», «У благородній родині» є насмішкою над тими читачами, які полюбляють світську інтимну хроніку. Жовтоплюш — лакей, який служить у аристократичному будинку. Він підглядає й підслухає, ховаючись за шторами, зазираючи у дверні шпари. А потім надсилає отриману «інформацію» до журналу, де остання і публікується. Паскудність Жовтоплюша контрастує із авторським сарказмом і навіки відбиває бажання коли-небудь читати «жовту пресу».

Працівники університетської бібліотеки імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха відвідали мистецький захід, який відбувся у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара. Зустріч присвячена презентації восьмої поетичної збірки Юлії Манойленко «Слідами смальти», що вийшла друком у видавництві «Дивосвіт».

Поетична творчість Юлії Манойленко є унікальним явищем в українській літературі. Вона творить такої глибини і сили поетичний всесвіт, що в нього уміщаються століття й віки народної історичної пам’яті, яка виринає в гротескно-сентиментальних, виболених серцем оригінальних образах. Поезія Юлії Манойленко, особливо у збірці «Слідами смальти», щільно пронизана релігійними мотивами христоцентричного спрямування. Вплітаючи їх у вінок своєї поезії, вона творить своєрідний симбіоз громадянської і релігійної співзвучності українського народного духу.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.