Новини

24 січня 2025

1925, 24 січня на хуторі Каленівщина Роменського повіту на Полтавщині у селянській родині народився Петро Ротач (літературні псевдоніми: Петро Самотній, Пет. Ро, П. Петрович, Микола Гомін, Роман Петренко, П. Чатор та ін.) – поет, письменник, літературознавець, енциклопедист, перекладач.

Член НСПУ (1992), почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998).

У бібліотеці університету зберігається колекція Ротача Петра Петровича. Петро Петрович книги дарував частинами протягом 1996-2002 років (більше 400 книг із власної колекції, в тому числі і зібрання Шевченкіани (311 книг)). У колекції багато рідкісних і цінних видань творів Т. Г. Шевченка (багато з них ювілейних), наукової (літературознавчої), ілюстративної літератури. Цікаві твори з дарчими автографами авторів та цінні видання українського зарубіжжя. На кожній книзі із колекції Петра Ротача є власноруч намальований екслібрис: розкрита книга – на лівій стороні напис «Із книги П. Р.», а на правій – «Шевченкіана №».

Детальніше колекція представлена у покажчику «Петро Ротач : бібліографічний покажчик / Полтав. держ. обл. універсальна наукова б-ка імені Котляревського. – Полтава, 1996. – 96 с.» та статті.

23 січня 2025

У День Соборності України до університетської бібліотеки завітали учні Ліцею № 2 «Подільський» Полтавської міської ради, де прослухали відкриту лекцію «22 – січня День Першої Незалежності та День Соборності: вивчаймо, досліджуємо, гордімося!» Тамари Віталіївни Жалій, кандидатки історичних наук, доцентки кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету.

22 січня 2025

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

21 січня 2025

Бібліотека університету отримала дарунок, унікальне видання Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка: Гончар Василь Омеляненко / авторка-упорядниця Людмила Метка ; художник Юрко Пошивайло ; фотограф Тарас Пошивайло. – Опішне : Українське Народознавство, 2024. – 624 с.

Видання вийшло з нагоди 100-річчя від дня народження славетного українського гончаря, майстра художньої кераміки, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Омеляненка (1925–2021). Це видавничий проєкт «Шедеври українського гончарства» ; академічна керамологічна серія «Гончарна спадщина України VVII–XX століть» за підтримки Українського культурного фонду.

20 січня 2025

Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.

20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.

«Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як упав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника», – пояснював Мікац в інтерв’ю ВВС.

16 січня 2025

13-14 січня до бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету завітали учні 9-Л Наукового ліцею № 3 Полтавської міської ради, де відбулося предметно-профільне занурення у фразеологію рідної мови «Словники – наші друзі» під керівництвом учительки-методистки, філолога Тетяни Іванівни Балагури. До цього заняття працівники бібліотеки підготували відкритий перегляд словників української мови різних років видання, серед яких були представлені й рідкісні як словники Бориса Грінченка.

13 січня 2025

Олександр Ковінька народився 13 січня 1900 р. у с. Плоске на Полтавщині в бідній селянській родині, в якій було 18 дітей. Освіту здобував у церковнопарафіяльній школі (1906-1911 рр.). У 1917 р. екстерном склав іспити в чотирикласній гімназії. В добу Визвольних змагань брав участь у повстанні проти Гетьманату (1918), завідував хатою-читальнею у с. Плоске (1919), воював у складі повстанського загону проти денікінців (1919). Потім воював у складі Червоної Армії і армії УНР. Закінчення війни зустрів у концентраційному таборі для полонених Стшалково (Познань, Польща), в якому перебував у 1920-1921 рр.

Вищу освіту здобував на літературно-лінгвістичному факультеті Полтавського інституту народної освіти, де навчався заочно у 1926-1928 рр. Від 1929 до 1934 р. працював штатним фейлетоністом газети «Більшовик Полтавщини» (нині – «Зоря Полтавщини»). У 1933 р. був прийнятий до Спілки радянських письменників України (далі – СРПУ).

08 січня 2025

1935, 8 січня - в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині народився поет, один із найяскравіших представників шістдесятництва, Василь Симоненко.

Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни».

03 січня 2025

1880, 5 січня – на Івано-Франківщні народився Василь Костів, більше відомий під псевдонімом Верховинець, хореограф, перший теоретик українського народного танцю, композитор, диригент і фольклорист. Максим Рильський назвав Василя Верховинця «чародієм українського танцю».

1906-го він потрапив до театру Миколи Садовського. «На літо до мене приїхав молодий ще тоді актор Костів, що пізніше грав під прізвищем Верховинця. – згадував Садовський, – Цей молодий, але дуже музикальний хлопець дав мені ідею перекласти оперу “Галька” і “Сільська честь”.

А тим часом ми почали разом розучувати оперу “Продана наречена”. Тижнів зо півтора я вже свою партію знав, і він почав розписувати інші партії, щоб мати готові, коли трупа з’їдеться на літній сезон. Ми вдвох рушили на сезон до Полтави, де я з половини липня найняв театр у саду, що належав громаді полтавських урядовців”.

27 грудня 2024

Наближається Новий рік 2025 - свято, на яке з нетерпінням чекають багато дорослих і дітей. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці в цю дату побажають одного і того ж - перемоги України і благополуччя наших воїнів.

За східним календарем покровителем та твариною-символом Нового року 2025 стане Зелена Дерев'яна Змія. Це буде період змін, нових можливостей, адже змія є символом гнучкості, мудрості, адаптації.

Бажаємо миру, любові, душевної рівноваги. Це найважливіше сьогодні, це потрібно нам усім.

З прийдешнім 2025-м!