Новини

Враховуючи виклики сьогодення, бібліотеки намагаються використовувати у своїй діяльності сучасні й різноманітні форми роботи. Тож, працівники університетської бібліотеки імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха спільно з Полтавською обласною бібліотекою для юнацтва імені Олеся Гончара провели зустріч, присвячену презентації сатиричного арт-буку «Сатира сокири» Сашка Обрія (Кучеренка).

Сашко Обрій – український поет, лауреат Премії імені Василя Симоненка, член Національної спілки письменників України, переможець численних поетичних конкурсів, автор збірок «Абетка юності» (2015), «І.ДЕ.Я» (2016), «Бусол» (2019), «Сатира сокири» (2021). Його творчість – це переважно громадянська, філософська лірика, гумор, іронія, сатира, рідше – пейзажна та інтимна лірика. Питання національної ідентичності вважає ключовим для сучасних українців.

Михайло Петрович Драгоманов (використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Чудак, М. Т—ов та ін.; 6 (18) вересня 1841, м. Гадяч, Полтавщина — 20 червня (2 липня) 1895, м. Софія) — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

Один із організаторів «Старої громади» у Києві. Доцент Київського університету (1864–1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889). Професор Вищої школи у Софії (1889–1895).

Брат письменниці та громадської діячки Олени Пчілки, дядько Лесі Українки, Михайла Косача й Оксани Драгоманової. Батько Світозара Драгоманова, Лідії Шишманової, Аріадни Труш, тесть — Івана Шишманова та Івана Труша.

Визначний ідеолог українців-автономістів.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Моя порада проста: не читай дурниць", а також пропонуємо ознайомитися з тематичним списком "Нащадкам залишити правду…", який підготувала завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах.

Георг Фрідріх Бернгард Ріман (нім. Georg-Friedrich-Bernhard Riemann, 17 вересня 1826, Брезеленц, Ганновер — 20 липня 1866, Селаска, Італія) — німецький математик, механік і фізик.

Дослідження Рімана відносяться до теорії функцій комплексного змінного, теорії чисел, геометрії, математичної і теоретичної фізики, теорії диференціальних рівнянь. Слідом за Коші, Ріман розглянув формалізацію поняття інтеграла і ввів своє визначення — інтеграл Рімана.

Шановні колеги!

Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ) запрошує керівників закладів вищої освіти / наукових установ, українських вчених, редакторів та членів редколегій наукових видань, бібліотечних фахівців, провайдерів дослідницької інформації, грантодавців, молодих вчених, здобувачів вищої освіти, магістрів, студентів та  всіх прихильників відкритої науки долучитися до серії вебінарів та майстер-класів на тему: «Використання постійних ідентифікаторів учених та установ, їх роль у науковій екосистемі. Інструменти ORCID для науковців», які відбудуться за підтримки Міністерства освіти і науки України у співпраці з ORCID.

Традиційно, на початку навчального року, першокурсники нашого університету запрошуються на екскурсію до Бібліотеки з метою максимально повно використати її можливості для результативного навчання, плідної наукової роботи, розширення світогляду, гарного відпочинку з цікавою художньою книгою.

Так, 16 вересня до бібліотеки вишу завітали студенти першого курсу природничого факультету.

Сьогодні бібліотека підготувала книжковий перегляд нових надходжень.

Виставка зацікавила як викладачів так і студентів.

Міжнародний день демократії відзначається у вівторок, 15 вересня.

Демократія належить до універсальних і засадничих загальнолюдських цінностей і принципів Організації Об’єднаних Націй. Хоча у демократій і є загальні риси, але єдиної моделі у світі не існує.

Ця форма правління відома в історії чи не раніше, ніж інші форми політичної організації суспільства. Державні форми демократії були досить добре відомі античному світу. У Стародавній Греції вони упродовж тривалого часу чергувалися з різноманітними формами монократії (тираніями, деспотіями), в Стародавньому Римі республіканська демократія протягом декількох сторіч передувала правлінню монархічного імперського типу. Потім було європейське Середньовіччя з його демократичними містами-державами (Венеція, Женева, Лукка). Про демократію писали Арістотель і Платон, Монтеск’є і Джон Лок, Руссо і Робесп’єр.

Іван Феодосійович Корсак (15 вересня 1946, Заболоття — 7 грудня 2017, Луцьк) — український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька.

Книга Івана Корсака «Імена твої, Україно» посідає в літературному потоці своє особливе місце. Уперше тут подано художні оповіді про ряд визначних українців, незнаних і не пошанованих, на превеликий сум, в Україні. Прикладом може слугувати оповідання «Кавалер ордена Бусто де Лібертадор» про волинського поміщика Михайла Скибицького. Далекого 1823 року романтичний волинянин через Швецію й Англію добирається до Венесуели, вступає волонтером в армію Симона Болівара й у вирішальній битві за незалежність проти іспанських колонізаторів при Аякуччо вояки полковника Скибицького добиваються перелому і перемоги — найвищу військову відзнаку, орден Бюст Визволителя, Скибицький отримує особисто з рук Болівара. По-своєму оцінили заслуги національного героя при поверненні в Україну — губернатор Київський, Волинський і Подільський Гур'єв за вказівкою імператора відправляє Михайла в заслання у В'ятку.

Сьогодні, 14 вересня до університетської бібліотеки завітали студенти другого курсу історичного факультету.

Співробітники бібліотеки розповіли про історію бібліотеки, особливості бібліотечних послуг, про багатий книжковий фонд. Детально ознайомили про віртуальний простір: вебсайт бібліотеки, який надає можливість цілодобово працювати з інформаційними електронними ресурсами як віддаленого доступу, так і з власними (навчально-методичними та науковими виданнями університету тощо).

Борис Микитович Харчук (13 вересня 1931, Лози — 16 січня 1988, Рига) — український письменник, член Спілки письменників СРСР з 1958 року.

Народився 13 вересня 1931 року в селі Лозах (нині Кременецького району Тернопільської області) в селянській родині. Навчався в Учительському інституті у Кременці, де одним із його педагогів був Віктор Андрієвський.

У 1954 році закінчив Полтавський педагогічний інститут та Вищі літературні курси в Москві при Літінституті імені Горького.

Працював спочатку журналістом, потім був завідувачем преси ЦК ВЛКСМ, першим редактором дитячого журналу «Малятко». З 1960-их на творчій роботі.

Жив за часи Другої світової війни. Тоді пізнав і приниження, і знущання, і голод. Найкращим подарунком для малого хлопця був зошит. Писав фантастичні твори.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.