Новини

21 жовтня вся світова спільнота відзначає Міжнародний день академічної доброчесності. Українські науковці та освітяни все частіше звертається до питань академічної доброчесності та впровадження міжнародних академічних стандартів.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Вона стосується не лише загальної корпоративної культури університету, внутрішньої культури студента, а також включає в себе духовні засади, етичні і моральні принципи.

Наукове товариство! Полтавський національний педагогічний університет  імені В.Г. Короленка отримав можливість віддаленого доступу до баз даних EBSCOhost .

EBSCOмасштабний конгломерат цифрових баз даних, який включає назви світових видань майже у всіх галузях знань:

  • Медицина;
  • Фізика;
  • Хімія;
  • Біологія;
  • Економіка;
  • Комплекс гуманітарних наук;
  • Комплекс суспільних наук.

Бази даних EBSCO задовольняють дослідницькі потреби користувачів в університетах, медичних закладах, урядових організаціях, масових та шкільних бібліотеках.

«…Нас ніхто ні про що не просив.

Нам ніхто нічого не наказував.

Все, що ми робили і продовжуємо робити,– ми робимо з любові.

До людей, до своєї землі. До своєї країни…»

Ліля Мусіхіна


19 жовтня у Свято-Успенському храмі відбулася презентація книги Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: сила небайдужих» (Український інститут національної пам’яті).

Позняк-Хоменко Наталка. Волонтери: сила небайдужих. Тернопіль : Джура, 2020. 360 с.

Нова книга Українського інституту національної пам’яті повертає нас у ті часи, коли волонтери. Без перебільшення, рятували армію і нашу країну. До книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.

Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР — 19 червня 2018, Київ, Україна) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч[1][2]. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Народний депутат України 3-го скликання. Герой України (2006).

До 85-річчя від дня народження Івана Федоровича Драча на абонементі художньої літератури представлено книжкову виставку "Згорає серпень золотим крилом", а також пропонуємо ознайомитися з тематичним списком "Мудра іронія українського класика Івана Драча", який підготувала завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах.

Дмитро Омелянович Луценко (15 жовтня 1921, Березова Рудка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Українська СРР — 16 січня 1989, Київ, Українська РСР, СРСР) — Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Почесний громадянин міста Києва.

Народився 15 жовтня 1921 року в селі Березова Рудка (тепер Полтавська область). З дитинства знав багато пісень, які чув від батька та гостей, котрі відвідували родинну хату. Одразу після голодомору 1932—1933 років в УСРР підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався в гірничопромисловому технікумі.

Щороку в жовтні ми віддаємо шану героям, які захищають українську незалежність в День захисників і захисниць України. Особливо актуальним це свято стало за часів військового конфлікту з РФ, коли наші бійці щодня ризикують життям на сході.

Свято незмінно відзначається 14 жовтня. Дата встановлена указом Петра Порошенка у 2014 році і обрана невипадково. У цей день християни святкують Покров Пресвятої Богородиці, який був великим святом для запорізьких козаків. У цей день також відзначається День українського козацтва.

Козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступили у походи.

Кожну другу неділю жовтня наша країна вшановує творчих людей, наділених Божим даром. День художника 2021 випадає на 10 число.

Люди, які займаються образотворчим мистецтвом, відчувають тонку, непорушну красу світу, приховану від більш приземлених людей. Завдяки художникам суспільство отримує унікальну можливість споглядати багато речей, на перший погляд, прихованих. Творці високого рівня "оживляють" цілі міста, доводячи нам, що у кожного живого і неживого створення на планеті є характер і душа.

Іван Максимович Піддубний (26 вересня (8 жовтня) 1871, Красенівка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія — 8 серпня 1949, Єйськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР) — український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк).

Ріс Іван так само, як і всі селянські діти. З дитинства був привчений до важкої селянської роботи. Від батька Іван успадкував високий зріст, неабияку силу і витривалість, а від матері, яка гарно співала, тонкий музичний слух. У дитячі та юнацькі роки в недільні та святкові дні співав у церковному хорі. Аж до зрілої молодості Іван прожив у селі, дивуючи земляків розвинутою статурою та міццю. А потім поїхав на заробітки задля одруження з дочкою заможного селянина, Оленкою Вітяк. Працював вантажником у Севастополі, у 1895 році переїхав до Феодосії, де дізнався від земляків, що Оленку видали заміж за багатія. Кажуть[хто?], що батько, відправляючи його на заробітки, казав: «Пам'ятай, Іване, що роду ти з батька-матері козацького, запорозького, і що козаку честь дорожча матері, дорожча батька рідного. Запам'ятай, Іване, продаси честь — не син ти мені, і я не батько тобі».

Кочерга Іван Антонович (24 вересня [6 жовтня] 1881, Носівка, нині місто Чернігівської області — 29 грудня 1952, Київ) — український письменник-драматург.

Завдяки творам Кочерги, написаним і згодом поставленим на рідній мові, що на початку 20-го століття було вкрай рідкісним явищем в умовах повальної русифікації, мільйони українців усвідомили, що вони не є «придатками» російського народу, як пропагувалося спочатку царською, а пізніше і радянською Росією.

Книжковий фонд бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха ПНПУ імені В. Г. Короленка поповнився книгами з історії України від Національного музею Голодомору-геноциду та Міжнародної асоціації дослідників Голодомору.

Серед них наукові праці та результати Міжнародного форуму «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо», який був присвячений пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., до 100-х роковин масового штучного голоду 1921–1923 рр. та 75-х роковин масового штучного голоду 1946–1947 рр.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.