21 березня відзначається Всесвітній день людей з синдромом Дауна. Вперше цей день був проведений у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA).
У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей з синдромом Дауна.
Юрій Михайлович Мушкетик (*21 березня 1929)— український письменник, Герой України. Юрій Мушкетик — визнаний майстер сучасної української прози.
За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п'єс. За роман «Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман «Позиція» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980).
Міжнародний день лісів, був започаткований 21 березня, за рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 28 листопада 2012. Кожен рік, різні заходи святкують і підвищення обізнаності про важливість всіх видів лісів і дерев за межами лісів на благо нинішнього і майбутніх поколінь. Країни закликаються здійснювати роботу по організації місцевих, національних та міжнародних заходів за участю лісу і дерев, таких як посадка дерев кампанії, в Міжнародний день лісів. Секретаріат форуму Організації Об'єднаних Націй по лісах, у співпраці з продовольчою і сільськогосподарською організацією, полегшує реалізацію таких заходів у співпраці з урядами, спільним партнерством по лісах, та міжнародними, регіональними і субрегіональними організаціями. Міжнародний день лісів, вперше відзначався 21 березня 2013 року.
Сьогодні в нашому університеті пройшло дуже цікаве літературно-мистецьке дійство "Зачинатель та основоположник: Іван Котляревський і Тарас Шевченко", яке зорганізували Віра Анатоліївна Мелешко - кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедрою української літератури і талановиті студенти факультету філології та журналістики.
Іван Степанович Мазепа-Калединський (Колединський) (20 березня 1639, хутір Мазепинці — 21 вересня [2 жовтня] 1709 за іншими джерелами у ніч з 21 на 22 вересня, Варниця) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Кавалер орденів Андрія Первозваного (1700) і Білого Орла (1705). Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року підтримав бік шведів. Після поразки під Полтавою вимушений був переселитись до Молдовського князівства.
Альберт Ейнштейн відомий світу як один з найвизначніших фізиків 20-го століття. 60 разів його номінували на Нобелівську премію за роботу над теорією відносності, однак отримав він цю нагороду… за пояснення фотоелектричного ефекту.
Сьогодні, 14 березня, у вченого — день народження!
Сьогодні до нашого університету завітав Володимир Бевз - дідусь талановитої юної письменниці Олександри Бурбело і чоловік відомої української поетеси Тамари Корсунської, які декілька років тому відійшли у засвіти.
Володимир Бевз презентував присутнім їх творчий доробок, який зробив вагомий внесок в сучасну українську літературу. Під час заходу звучали вірші у виконанні Олександри Бурбело, а також пісні на її поезії.
Сьогодні, в день народження Антона Семеновича Макаренка, в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка розпочала свою роботу XVIII міжнародна конференція «Технології професійного розвитку педагога: спадщина А. С. Макаренка і пріоритети української освіти».
Нещодавно до нас завітали майбутні журналісти на чолі з Семенко Світланою Василівною - кандидатом філологічних наук, професором кафедри журналістики. Темою зустрічі була роль журналу "Основа" (1861-1862 р.р.) для розвитку української журналістики та книговидання.
