Бібліотека імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха запрошує всіх, хто закоханий у книгу приєднатися до акції «Подаруй бібліотеці книгу», приурочену до Міжнародного дня дарування книг.

Якщо Ви маєте вдома книги, які вже прочитали і не користуєтесь ними – підпишіть їх гарними побажаннями, і подаруйте нашій університетській книгозбірні. Адже ці книги завжди знайдуть свого вдячного читача! А дарувальники понесуть додому в долонях частинку нашої любові!

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

Приєднуймось до акції! Добрі справи робити приємно!

Новини

Жуль Габрієль Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 8 лютого 1828, Нант, Королівство Франція — 24 березня 1905, Ам'єн, Французька республіка) — французький письменник, автор пригодницьких романів. Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.

Розпочинав з написання театральних п'єс, що не користувалися особливим успіхом до 1863 року, коли видавець П'єр-Жуль Етцель опублікував його перший роман «П'ять тижнів на повітряній кулі». Цей твір, разом з наступним — «Подорожі і пригоди капітана Геттераса», започаткував серію Незвичайних подорожей, що включає загалом 62 романи та 18 оповідань і повістей.

Бібліотека імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха минулого року отримала книжку з перших рук і з автографом автора!

Запека В. Полінка. Харків: Vivat. 2022.  176с.

Віталій Запека (позивний Спілберг) – український письменник, доброволець, боєць батальйону «Полтава». Віталій Запека здобув міжнародну літературну премію «Воїн світла» 2021 року за роман «Герої, херої та не дуже». Крім того, він – лауреат премії імені Ірини Вільде 2021 за роман «Цуцик».

Але «Полінка» особлива, написана на фронті та призначена його новонародженій онуці. А коли книжка потрапила до видавництва Vivat, відразу набула популярності серед українців. Зараз Віталій і далі захищає Україну. Як розповідає сам автор, Віталій Запека, перебуваючи у зоні воєнних дій, дізнався від доньки, що стане дідом. Буде онук, Богданчик. Написав для нього казку. А коли дописав, то донька передзвонила і повідомила, що ще раз сходила на УЗД. Буде онука. Що ж. Видалив, знищив ту казку. А для онуки написав нову, у перервах між ротаціями. Поставив вікове обмеження: для дітей від 4-х до 80,5 років.

Григорій Олексійович Коваленко (Григорій Коваленко, Грицько Коваленко; друкувався під псевдонімами Грицько Коваленко, Гр. Ков., Г. К., Гр. Вільний, К. Вільний, К. В., Гр. Липняцький; *24 січня (за новим стилем 5 лютого) 1868, с. Липняки, тепер Баришівка, Київська область — 28 жовтня 1937) — український письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, громадський діяч, репресований у 1937 році.

Автор першого (1906) в Наддніпрянській Україні підручника вітчизняної історії — «Оповідання з Української історії» (7 видань), у якому українська історія розглядалася в контексті всесвітньої.

Бібліотека університету отримала у дарунок дуже цікаве історичне видання «Скарби шведських архівів. Документи з історії України» / упоряд. Марина Траттнер. Одеса : Музей української книги. 2021. 259 с.», яке поєднує у собі наукову новизну дослідження та бездоганне художнє оформлення.

У виданні «Скарби шведських архівів» надається короткий огляд різних розділів шведських архівів, в яких зберігаються документи, пов’язані з українською історією. Уперше до наукового обігу запроваджується низка джерел, що стосуються історії України XVI–XVIII століть. Особливе місце з-посеред документів належить до історії шведсько-українських відносин періоду гетьманства Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Видання містить передруки малознаних документів та аналіз картографічних джерел. Книга покликана зацікавити істориків, краєзнавців, викладачів і студентів.

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — цього дня у 1945 році радянські солдати 1-го українського фронту звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вшанував памʼять жертв Голокосту, зауваживши, що сьогодні історія повторюється – геноциду зазнають українці.

"Трагедія мала стати пересторогою Людству. Мала, але не стала... Сьогодні знову в самому центрі Європи відбувається геноцид українців. Збройні Сили України ‒ це перша армія миру. Ми захищаємо своє. Боремося за виживання української нації, за свободу, памʼять і правду", ‒ наголосив Залужний.

Ротач Петро Петрович (24 січня 1925 хутір Калениківщина Талалаївської волості Роменського повіту на Полтавщині, нині у складі с. Слобідка Талалаївського району Чернігівської області України— 13 червня 2007 Полтава) — український поет і літературознавець. Член Національної спілки письменників України з 1992 року. Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Панаса Мирного (2000). Нагороджений Грамотою Полтавського фонду імені С. Петлюри «За жертовну діяльність на ниві української культури» (1995). Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців (з 1993). Почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (1998).

В нашій бібліотеці представлено колекцію Петра Ротача. Книги Петро Петрович дарував частинами протягом 1996-2002 років (більше 400 книг із власної колекції, в тому числі і зібрання Шевченкіани (311 книг)). У колекції багато рідкісних і цінних видань творів Т. Г. Шевченка (багато з них ювілейних), наукової (літературознавчої), ілюстративної літератури. Цікаві твори з дарчими автографами авторів та цінні видання українського зарубіжжя. На кожній книзі із колекції Петра Ротача є власноруч намальований екслібрис: розкрита книга – на лівій стороні напис «Із книги П. Р.», а на правій – «Шевченкіана №».

Детальніше колекція представлена у покажчику «Петро Ротач : бібліографічний покажчик / Полтав. держ. обл. універсальна наукова б-ка імені Котляревського. – Полтава, 1996. – 96 с.» та статті, в електронному каталозі.

Один з видатних французьких письменників XIX століття Анрі Бейль творив під псевдонімом Фредеріка Стендаля (Стендаль — назва німецького міста, у якому народився відомий німецький мистецтвознавець XVIII століття Вінкельман).

Стендаль (Анрі-Марі Бейль) (фр. Stendhal, справжнє ім'я: Анрі-Марі Бейль (фр. Henri-Marie Beyle); 23 січня 1783, Ґренобль — 23 березня 1842, Париж) — французький письменник. Автор роману «Червоне та чорне».

Джордж-Ноел-Гордон Байрон, шостий барон Байрон (англ. George Noel Gordon Byron; 22 січня 1788, Лондон — 19 квітня 1824, Месолонгіон, Грецька Республіка) — англійський поет, який став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття. Поряд з Персі Біші Шеллі і Джоном Кітсом представляє молодше покоління британських романтиків. Його alter ego — Чайльд-Гарольд став прототипом незліченних байронічних героїв у літературі різних країн Європи. Мода на байронізм тривала і після смерті Байрона, навіть незважаючи на те, що до кінця життя у віршованому романі «Дон Жуан» і жартівливій поемі «Беппо» сам Байрон перейшов до сатиричного реалізму з опорою на спадщину Александера Поупа. Учасник Грецької революції.

Пропонуємо ознайомитися з тематичним списком, який присвячений 235-річчю від дня народження Джорджа-Ноела-Гордона Байрона.

Сьогодні Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка зорганізував телеміст присвячений 104-й річниці Акту злуки "Одна єдина - соборна й неподільна Україна". Захід об'єднав більше ніж 600 користувачів з різних куточків України. Академічна спільнота 24 закладів вищої освіти долучилася до телемосту. З промовами виступили представники влади, науковці та студенти, а також мужні захисники України.

Відкрила захід ректорка університету Марина Гриньова, яка відзначила важливість свята та наголосила що зараз всі на своїх фронтах наближають нашу спільну перемогу.

Модератором виступила завідувачка кафедри історії України Людмила Бабенко.

Також з вітальним словом звернувся Державний секретар Міністерства освіти і науки України Сергій Захарін, який привітав всіх зі святом і відзначив велику роль освіти та науки, особливо сьогодні, і відзначив плідну роботу нашого університету.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.