Увага!
Для присвоєння УДК науковим працям просимо надсилати ваші роботи на електронну адресу

bibliograf_pnpu@ukr.net

Новини

Для студентів кафедри журналістики факультету філології та журналістики в університетській бібліотеці проведено відкритий перегляд цінних і рідкісних видань «Скарбниця духовного життя».

Завідувачка сектору рідкісних видань та неопублікованих документів Ірина Володимирівна Швидун ознайомила студентів із українськими стародруками XVIII-XIX ст. й цінними книгами, які є особливою гордістю бібліотеки. Учасники здійснили екскурс в історію книгозбірні та довідались імена меценатів, щедрих на дарунки для бібліотеки, та дізнались про шляхи, якими сюди потрапляють цінні екземпляри книг.

Майбутні журналісти особливо зацікавились фондом рідкісних періодичних видань України, зокрема часописами «Киевская старина», «Записки Наукового товариства імені Шевченка», «Основа», «Світло» та іншими. Захопило увагу студентів найстаріше видання з фонду університетської бібліотеки – «Історія Польщі», написане латиною.

30 листопада працівники наукової бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха побували на презентації-тренінгу письменниці, експертки з комунікацій і медіадослідниці Марії Титаренко «Не музи, а м’язи», яка відбулася в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка.

З вітальним словом до учасників звернувся Сергій Шебеліст, доцент кафедри журналістики, який нині служить у ЗСУ, рекомендуючи книгу Марії Титаренко як цінний посібник для майстрів і початківців пера.

Майборода Платон Іларіонович (1.12.1918, х. Пелехівщина, Глобинського р-ну Полтавської обл. - 8.07.1989, м. Київ) - композитор, музично-громадський діяч.

Брат композитора Георгія Майбороди.

Народився на хуторі Пелехівщина Полтавської області . В 1939-41, р. вчився у Київській консерваторії по класу композиції у Л. Н. Ревуцького, яку закінчив у 1947. В 1947—1950 — викладач Київської консерваторії.

Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі "Рушничок", "Якщо ти любиш", "Ми підем де трави похилі", "Київський вальс". В творчому доробку також симфонічна поема "Героїчна увертюра", вокальна-симфонічна поема "Тополя" (слова Тараса Шевченка), Музика до драм. спектаклів, а також до фільмів.

ПНПУ імені В. Г. Короленка та бібліотека імені М. А. Жовтобрюха висловлює щиру вдячність Тетяні Іванівні Балагурі, Герою України, лауреатці Полтавської обласної премії І. П. Котляревського, вчительці української мови і літератури Полтавського наукового ліцею № 3 та її учням за безкорисну щедрість і участь у шляхетній справі – поширенні україномовної літератури в рамках акції «Популяризуй українське – подаруй книгу».

Сьогодні співробітники університетської книгозбірні підготувала книжковий перегляд нових надходжень.

Виставка зацікавила як викладачів так і студентів.

Український прозаїк Григорій Квітка-Основ'яненко народився 29 листопада 1778 року. Майже все життя письменника було пов'язане з Харковом, містом, біля якого він народився. У дитинстві Григорій був хворобливим хлопчиком, зміг отримати досить мізерну домашню освіту, однак хлопчик мав доступ до кращих екземплярів світової та української літератури. Родину майбутнього письменника часто відвідував Сковорода.

Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха ПНПУ імені В. Г. Короленка висловлює щиру вдячність педагогічному й учнівському колективу Полтавської ЗОШ І-ІІІ ст. № 20 імені Бориса Серги та директору Валентині Сергіївні Сорочан за активну участь в акції «Популяризуй українське – подаруй книгу» та вагомий внесок у справу поширення україномовної літератури і поглиблення знань про культуру й історію України за кордоном.

Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха запрошує ознайомитися з творами польських авторів в українському перекладі, отриманими книгозбірнею в дарунок у рамках спільного проєкту Українського інституту книги та Польського інституту книги «Польська книжкова поличка».

1863, 27 листопада – у містечку Гура-Гумора на Буковині (нині - Румунія) народилася Ольга Кобилянська, письменниця та громадська діячка.

Перші оповідання написала німецькою мовою. Українська у її творчість прийшла разом зі знайомством з письменницею Наталією Кобринською та Софією Окуневською – першою українкою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині.

1838, 25 листопада – у Стеблеві на Київщині (нині – Черкащина) народився Іван Левицький – письменник, автор «Кайдашевої сім’ї», перекладач – разом з Пантлеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм здійснив перший україномовний переклад Біблії.

Батько був парафіяльним священиком, освіченим та вимогливим. Заснував українську школу для дітей місцевих селян, яку утримував власним коштом. Проповіді виголошував українською. Батьківську школу Іван Левицький не закінчив, бо її закрив місцевий поміщик. Продовжувати освіту хлопця відправили до дядька в Богуслав, де той вчителював у духовному училищі і узявся готувати племінника до вступу в семінарію. 1865-го Левицький закінчив Київську духовну академію з дипломом магістра, але відмовився від духовної кар’єри. Вчителював у Полтаві, Польщі, з 1873-го у Кишиневі. Викладав російську мову. Гімназисти любили уроки свого словесника. «Пам’ятаю, – згадував учень Зубковський, – як Іван Семенович, висвітливши напрям творів Шевченка, почав читати нам його “Три літа”. Маленького росту, він сидів не на стільці, а на столі і з захопленням читав. Учні сиділи тихо й слухали». Він читав на уроках власну прозу, спілкувався українською мовою.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.