Новини

Шановні філологи!

Щиро вітаємо Вас з професійним святом!

Зичимо міцного здоров’я, багатоліття, невичерпної енергії, оптимізму, родинного затишку, нових творчих здобутків, мирного неба!

Хай повниться коло шанувальників українського рідного слова!

Неможливо прожити хоч би день, не використовуючи слова рідної чи іноземної мови. І це не тільки спілкування з оточуючими, читання книг чи написання листів — мова перш за все необхідна нам для формування думок. Існує ціла наука про правильну й красиву мову, знання її правил, дослідження історії й визначення тенденцій розвитку, яка називається філологією.

Філологи — це начитані й освічені люди, які допомагають зберегти мовний і літературний спадок людства, вміють надати словам вишуканої форми, співставної з великими творіннями скульптури чи живопису. Своє професійне свято – День філолога, ці фахівці відзначають 25 травня.

1863, 4 червня – у маєтку шляхетної польської родини в селі Шолудьках на березі Південного Бугу (нині — Немирівський район Вінницької області) народився Лешек Дезидерій Владислав Городецький, відомий архітектор творець Будинку з химерами, кераїмської кенаси (Будинок актора) та Миколаївського костелу (Будинок органної та камерної музики), Національного художнього музею України та інших неординарних споруд.

З нагоди 160-річчя з дня народження Владислава Городецького співробітники науково-бібліографічного відділу підготували тематичний список.

Його першими роботами тут стали дерев’яний стрілецький тир у садибі «Товариства розмноження мисливських і промислових тварин та правильного полювання поблизу» Лук`янівського цвинтаря та мармурова усипальниця баронів Штейнгелів на Аскольдовій могилі. Так почалася його тридцятирічна тріумфальна хода вулицями столиці.

24 травня в Україні відзначають День слов’янської писемності та культури. У цей день громадськість згадує рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців давнього слов’янського алфавіту – кирилиці. Працівники бібліотеки підготували відкритий перегляд «Слов’янська писемність як чинник слов’янської єдності». До бібліотеки завітали студенти 4 курсу факультетів філології та журналістики й історії та географії.

Співробітники бібліотеки імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха долучилися до тренінгу, який відбувся у Полтавському національному університеті імені В. Г. Короленка за ініціативою Ветеранського простору - партнера Veteran Hub Плюс Плюс та здійснений фахівцями проекту "Step in".

Дводенний курс навчання був спрямований на отримання найнеобхідніших знань, які потрібні для надання допомоги пораненим.

1879, 22 травня – у Полтаві народився Симон Петлюра, журналіст, літературний і театральний критик, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР.

Є нащадком давнього козацького роду. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917[3]). Політв'язень при владі Павла Скоропадського (27 липня — 12 листопада 1918). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). 2-й Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Дядько по матері патріарха Мстислава (Скрипника). Є національним героєм України.

Термін петлюрівці похідний від його прізвища та використовувався в радянській та російській пропаганді характеризуючи членів Армії Української Народної Республіки. Симон Петлюра є одним із борців за незалежність України. радянська пропаганда звинувачувала його та владу УНР в антисемітизмі та в погромі євреїв. Як і у випадку з Степаном Бандерою та Романом Шухевичем, влада СРСР активно намагалась очорнити постать Петлюри та український народ загалом.

Сьогодні у світі відзначається День пам’яті померлих від СНІДу. Вперше пам’ять цих людей вшанували у 1983 році у Сан-Франциско.

На той момент по всьому світу було зареєстровано декілька тисяч випадків захворювань. Про ВІЛ/СНІД ще небагато було відомо. Організаторами та учасниками акції стали люди, яких особисто торкнулася ця трагедія. З роками до відзначення Дня пам’яті померлих від СНІДу долучалися все більше держав та громадських організацій.

У третю суботу травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки - День науки. Його встановлено Указом Президента № 145/97 від 14 лютого 1997 року.

Вищою державною науковою організацією України є Національна академія наук України, утворена 27 листопада 1918 року.

Президент України Володимир Зеленський зазначив у своєму вітанні з нагоди Дня науки що без потужної передової науки надзвичайно важко повноцінно захищати державу від зазіхань агресора, забезпечувати її сталий розвиток та гідне майбутнє. Саме професійність досвідчених науковців у поєднанні з креативністю молодих вчених розширюють горизонти наукових досліджень, дають змогу ставити амбітні цілі й гідно відповідати на непрості виклики сьогодення.

У третій четвер травня в Україні вже традиційно відзначають День вишиванки. Цьогоріч він припав на 18 травня.

Вишиванка - це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу.

Цього дня всі охочі вдягають вишиванки на роботу, навчання чи просто прогулянку.

З часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році щораз більшої популярності набирають воєнні переможні мотиви в українській традиційній вишивці.

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».

Скоропадський Павло́ Петрович (3 [15] травня 1873, Вісбаден, Німецька імперія — 26 квітня 1945, Меттен, Баварія, Третій Рейх) — гетьман України, український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер Російської імператорської армії. Учасник російсько-японської та Першої світової війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918).

Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.

В часи гетьманату Україна стала островом стабільності на розбурханих революцією теренах колишньої Російської імперії. В Українській державі була встановлена стабільна валюта й розроблена податкова система. Був прийнятий і виконувався державний бюджет. Також були створені Державний та Земельний банки. Відносно непогано працювала залізниця – чого не скажеш про російські регіони. А в той час саме залізничний транспорт був одним із головних засобів комунікації.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.