21 лютого 2025

Дмитро Васильович Нитченко (псевдоніми — Дмитро Чуб, Остап Зірчастий; 21.02.1905, м. Зіньків, тепер Полтавської області, Україна — 15.09.1999, м. Мельбурн, Австралія) — письменник, поет, літературознавець, педагог, громадський діяч. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.

Народився в м. Зінькові в заможній селянській родині. Закінчив Зіньківську індустріально-технічну школу, продовжував освіту в м. Краснодарі на робітничому факультеті (до 1928). Працював слюсарем, фрезерувальником, помічником машиніста.

Закінчив Харківський педагогічний інститут і технікум іноземних мов (1934), викладав українську мову та літературу в середній школі, на курсах підвищення кваліфікації вчителів, в інститутах. Від 1929 працював у Державному видавництві України, згодом (до 1934) — у харківському видавництві «Література і мистецтво».

В роки Другої світової війни брав участь у боях; у районі В’язьми потрапив у німецький полон. Перебуваючи після війни в таборах переміщених осіб у м. Новому Ульмі (Німеччина), викладав українську мову в таборових школах, дописував до «Українських вістей», згодом був у цій газеті літературним працівником.

1949 виїхав до Австралії, оселився в м. Мельбурні. Організовував українські недільні школи, керував школою в передмісті Сіднея Ньюпорті. Від 1951 очолював шкільну раду шт. Вікторія, 1953–1963 — Українську центральну шкільну раду Австралії. Викладав українську мову в школах та на курсах.

Друкуватися почав 1922.

Належав до письменницьких організацій «Гарт» і «Пролітфронт». Під псевдонімами Дмитро Чуб та Остап Зірчастий друкував свої твори в газетах «Наш вік» (Канада), «Українські вісті» (Німеччина), журналі «Нові дні» (США). Організував приватне видавництво «Ластівка».

Заснував і очолював Літературно-мистецький клуб ім. В. Симоненка. Від 1954 видавав альманах «Новий обрій». Публікував власні спогади й літературознавчі дослідження.

Відзначений нагородами діаспори — Союзу українських організацій Австралії, видавництва «Євшан-зілля» (Торонто, Канада), а також американськими фондами.

У 1990-х вшанований в Україні преміями ім. Г. Сковороди та ім. Лесі Українки. 1991 прийнятий до Спілки письменників України.

Після смерті діяча в 1999 Лігою українських меценатів та його сім'єю заснована Літературна премія імені Дмитра Нитченка (присуджується щорічно за пропаганду українського друкованого слова).

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку.