20 лютого 2024
20 лютого 2014 року — поворотна дата в історії України. Це день, коли масовим розстрілом протестувальників у центрі Києва та вторгненням спецпризначенців на територію Автономної Республіки Крим путінська росія розпочала неоголошену війну проти нашої держави.
Попри це, 20 лютого 2014-го народилася нова, справді незалежна Україна. Не продовження урср, не аморфне утворення без національної ідеї та ідеології, а дійсно вільна, модерна, усвідомлена держава, яка здатна об’єднувати навколо себе інші народи. Єднати, щоб будувати світовий порядок, в якому права і свободи людини — понад усе.
Саме в такій Україні тоталітарна імперська росія побачила загрозу своєму існуванню. І саме тому наша держава вже ніколи не буде такою, якою була до цього.
З 2015 року дата 20 лютого закарбована в українському календарі як День Героїв Небесної Сотні.
В Указі Президента України сказано, що цей пам’ятний день встановлено з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Словосполучення «Революція Гідності» було вперше сформульоване ще в перші дні грудня 2013 року. Його автором є тодішній народний депутат, а нині — старший сержант ЗСУ Юрій Сиротюк.
— Я назвав те, що відбувалося на Майдані, Революцією Гідності тому, що дуже важливо було, щоб люди відчували: ті події, в яких вони беруть участь — це справді революційні звершення.
Вони мають принести користь для українців і для всіх, хто поділяють цінності українців. Хто готові сприйняти те, що вони будуть жити в українській національній державі, — згадує Юрій Сиротюк. — І я шукав слово, яке б об’єднало все те, що є спільним для всіх.
Бо хтось виходив за економічні права, хтось виходив проти податкових реформ Тігіпка, проти пенсійного законодавства Азарова, хтось виходив проти національного пригноблення, коли бачив «табачниківщину».
Когось обурювала різка зміна геополітичного курсу — відмова від євроінтеграції. І тому треба було знайти спільний знаменник.
Гідність, людська гідність включала в себе всі ці аспекти і мотиви. І так стихійно вночі на Майдані виник цей термін, який прижився.
Але аксіомою є те, що щойно Україна підіймається на національну революцію, як нападає москва. Бо наявність незалежної національної України є екзистенційною загрозою для російського імперіалізму.
Не може бути на одному геополітичному просторі українська суб’єктна, самодостатня, незалежна держава з українською нацією, яка відновила свою ідентичність, і російська імперія.
Тож зараз ми переживаємо наступний етап — війну за гідність. І результат цієї війни покаже, чи досягнемо ми цілей Революції Гідності.
Сьогодні рівно десять років від початку російсько-української війни. Війни за право бути українцями, за наше національне і державне майбутнє, за людську гідність.
Зараз у небесному війську України вже не сотня, а тисячі незламних, нескорених, незабутніх лицарів світла. Вони здобули право говорити на рівних із нашими славетними пращурами.
Ми обов’язково помстимося за всіх, хто поліг смертю хоробрих, хто захистив наше майбутнє ціною власного життя. Ця війна завершиться українською Перемогою в пам’ять про кожного Героя всіх наших Небесних сотень.
Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку.
