02 лютого 2022
Бібліотека університету зберігає старі видання, які нині складають рідкісний фонд. Приємно тримати в руках старі фоліанти і гортати сторінки, відчуваючи їх запах, знаходити між сторінок "привіти з минулого"...
І вони того варті! Адже такі унікальні книги по праву можна назвати "літературним скарбом", що дбайливо зберігається в фондах.
У відділі рідкісних і цінних документів бібліотеки ім. М. А. Жовтобрюха знаходиться «Словарь української мови», або «Словник української мови» (рос. Словарь украинского языка) Бориса Грінченка. Також іноді згадується як «Словник української мови Грінченка», «СУМ Грінченка» – перекладний українсько-російський словник з елементами тлумачного словника (самі тлумачення подано російською, однак приклади використання слова подані українською).
Словник було видано у 1907–1909 роках у Києві у 4 томах. Матеріали для словника зібрала редакція журналу «Кіевская старина», а упорядкував його з додатком власного лексичного матеріалу Борис Грінченко. Правопис, який створив для словника Грінченко, опісля отримав назву грінченківка.
Грінченко Б. Словник української мови. Т. 1 : А-Ж. Київ, 1958. 494 с.
Грінченко Б. Словник української мови. Т. 2 : З-Н. Київ, 1958. 573 с.
Грінченко Б. Словник української мови. Т. 3 : О-П. Київ, 1958. 494 с.
Грінченко Б. Словник української мови. Т. 4 : Р-Я. Київ, 1958. 494 с.
Українську лексикографію ХХ ст. неможливо уявити без унікального словникарського доробку Бориса Грінченка. Борис Грінченко (1863–1910) – український літератор, громадський і культурний діяч, один із організаторів і керівників «Просвіти», зробив внесок у літературознавство, етнографію, працював як письменник, перекладач, педагог, редактор періодичних видань, у тому числі «Київської старовини». Але нині його ім’я асоціюється передусім із чотиритомним «Словником Грінченка».
Словарь украинского языка: у 4 т. Київ, 1907–1909.
Побудований як перекладний (українсько-російський), але в багатьох випадках з елементами тлумачного словника, на свою добу він став найповнішим зводом лексики української мови. Чотиритомна праця охоплює близько 68 тисяч слів, значна кількість яких є народнорозмовними. У радянський час, коли чимало українських лексем потрапило під заборони та обмеження з ідеологічних причин, всі поціновувачі українського слова належно зустріли перевидання «Словника» Б. Грінченка, здійснене фотомеханічним способом 1958–1959 р.
Для збирання унікального комплексу лексики Б. Грінченкові потрібні були різноманітні джерела, і не тільки народнорозмовні, але також твори класиків української літератури та, звичайно, словники давніх і новіших попередників, в тому числі й стародруковані.
