11 листопада 2021
Федір Михайлович Достоєвський (30 жовтня (11 листопада) 1821, Москва, Російська імперія — 28 січня (9 лютого) 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський письменник. Визнаний класиком російської літератури та одним з найкращих романістів світового значення, вважається першим представником персоналізму в Росії.
Творчість письменника мала вплив на світову літературу, зокрема на творчість ряду лауреатів Нобелівської премії з літератури, становлення екзистенціалізму і фройдизму. До найвидатніших творів письменника відносять романи «великого п'ятикнижжя». Романи «Злочин і покарання», «Ідіот», «Біси» і «Брати Карамазови» включені в список 100 кращих книг Норвезького книжкового клубу 2002 року. Багато відомих творів Достоєвського багаторазово екранізувалися та інсценувалися в театрі, ставилися балетні та оперні постановки.
1844 р. виходить друком перший твір Достоєвського, «Бідні люди», і він одразу стає знаменитим. 1849 року він був арештований у зв’язку з «ділом Петрашевського». В останню мить засудженим на смерть об’явили про помилування і заміну страти на каторгу.
Наступні чотири роки Достоєвський перебував на каторзі в Омську. 1854 року за гарну поведінку він був звільнений з каторги і направлений рядовим у сьомий лінійний сибірський батальйон. Служив у фортеці в Семипалатинську і дослужився до лейтенанта. Тут у нього почався роман з Марією Дмитрівною Ісаєвою, з якою він одружився 1857 року.
1860 року Достоєвський з жінкою і сином Павлом повернувся до Петербурга, але негласний нагляд за ним не припинявся до середини 1870-х рр. В період з 1860 до 1866 рр. він працював з братом у власному журналі «Час», потім «Епоха», багато писав.
Поїздка за кордон з молодою емансипованою особою Аполлінарією Сусловою, марнотратна гра в рулетку, постійні спроби знайти гроші і тоді ж – смерть дружини, брата 1864 року… В безвихідному матеріальному становищі Достоєвський пише глави «Злочину й покарання», надсилає їх прямо в журнальний набор, і вони друкуються з номера в номер. Тоді ж під загрозою втрати прав на свої видання на 9 років на користь видавця Ф. Т. Стелловського він був зобов’язаний написати «Гравця», на що в нього не вистачало фізичних сил. Друзі порадили Достоєвському найняти молоду стенографістку, яка допомогла вирішити цю задачу.
Роман «Злочин та покарання» був закінчений і оплачений дуже добре, але щоб цих грошей не забрали кредитори, письменник поїхав за кордон зі своєю помічницею Анною Григорівною Сніткіною, яка стала його новою дружиною.
1868 р. був написаний роман «Ідіот».
Останні роки життя були дуже плідними, він створює кращі свої твори. Тоді ж дві події стали значними для Достоєвського. 1878 р. імператор Олександр II запросив до себе письменника, щоб представити його своїй сім’ї, і 1880 р., лише за рік до смерті, Достоєвський виголосив знамениту промову на відкритті пам’ятника Пушкіну в Москві.
На науковому абонементі представлено книжкову виставку "Психолог надзвичайної глибини, художник трагічного складу".
