Степаненко М.І. Літературний простір "Щоденників" Олеся Гончара

УДК 821.161.2.09-94 "19" "712" ББК 83.3(4 УКР)6-8 С79

Рекомендувала до друку вчена рада Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 8 від 29 березня 2010 р.).

Рецензенти:
Григорій Клочек - доктор філологічних наук, професор, ректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка;
Володимир Погребенник - доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури
Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; Леся Степовичка - голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України.

Степаненко М. І.
С79 Літературний простір "Щоденників" Олеся Гончара [Текст] : монографія / М.І. Степаненко. - Полтава : ТОВ "АСМІ", 2010. - 528 с.
ISBN 978-966-182-080-6
На матеріалі "Щоденників" видатного письменника і громадського діяча Олеся Гончара розкрито український літературний процес ХХ - початку ХХІ ст. в особах, з'ясовано місце і роль у ньому таких майстрів слова, як Павло Тичина, Юрій Янов- ський, Микола Бажан, Петро Панч, Остап Вишня, Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Віталій Коротич, Григір Тютюнник; у контексті шістдесятництва схарактеризовано публіцистичний доробок Івана Дзюби; окрему сторінку присвячено взаєминам, які склалися між Олесем Гончаром та Михайлом Шолоховим. У книзі висвітлено маловідомі сторінки життєпису, творчості, громадянської позиції письменників старшої і молодшої генерацій.
Для словесників, викладачів вишів, аспірантів, магістрантів, студентів філологічних факультетів, фахівців у галузі журналістики, працівників культури.
ISBN 978-966-182-080-6
УДК 821.161.2.09-94 "19" "712" ББК 83.3(4 УКР)6-8
© Степаненко М.І., 2010 © ТОВ «АСМІ», 2010

УСІМ ТИМ, ХТО ШАНУЄ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, МОЯ СЕРДЕЧНА ПОДЯКА

(переднє слово)

Про Олеся Гончара нині пишуть багато й різного. Стривожена, навіть зважаючи на провокативну дискурсивність сучасності, тим, що намагаються дорікати йому за те, чого не робив і ніколи б собі не дозволив зробити. Радію, коли зустрічаю вдумливого читача й дослідника, спорідненого духом із дорогою мені людиною, здатного на виважені й водночас правдиві, не підтасовані під чужу ідею проникнення в Олесеву творчість, у сад його образів, слів, глибоких і часто гірких розмислів. Щаслива, що впорядковані мною щоденники привернули увагу громадськості та науковців.
Одним із великих прихильників Олеся Терентійовича є учений-філолог Микола Степаненко. Я повірила Миколі Івановичу, розповідала йому багато такого, чого не могла довірити іншим, і побачила розуміння та щирий відгук: він відчув Гончарові болі, радості, мрії. І ось уже друга книга про Олеся виходить з-під пера цього небайдужого чоловіка, який уболіває за наше рідне слово, наше духовне майбутнє і вміє проникливо вчитуватися крізь текст написаного і в людську душу.

Ліпити образ митця, і зокрема Олеся Гончара, - це справа не з простих. Але Миколі Івановичу вдалося аж ніби воскресити незабутню для мене постать - з усіма достоїнствами, із душевним ліризмом, із надмірною категоричністю, з вибуховістю, із сократівським спокоєм. Зі сторінок видання постає небуденна особистість свого часу, письменник, інтелектуал, громадянин, патріот. 

Рада, що книга оприлюднює багато архівного матеріалу, а роботи тут - непочатий край. Поціновую наукову доскі- пливість професора Степаненка, який сумлінно висиджував над Олесевими нотатками, нашими родинними паперами...
Та "діарійна мозаїка", яку доносить нова книга Миколи Івановича, упевнена, приверне увагу читача, зацікавить передовсім наші інтелігентські кола.
Безумовно, це видання - перший крок в осмисленні набутку Гончара як документаліста культурного процесу свого часу. Тому вирізьблені дослідником із брили Олесевих що- денникових роздумів персоналії літераторів згодом можуть бути доповнені його баченням літературних напрямів, стилів, обріїв не лише українського, а й світового літературного процесу.
Я ж сьогодні щиро дякую Миколі Івановичу Степаненко- ві за старанну працю й об'єктивність висвітлення матеріалу: здається, саме його устами Олесь Терентійович нарешті заговорив із такою бажаною для нього, проте з відомих причин не завжди можливою, відвертістю та прямотою.

Валентина Гончар

ЗМІСТ