Вона була по-материнському невсипущо-працьовита і по-чоловічому, як на свій час, освічена. Збирала пилок пізнання з найкращих квіток світових і несла до українського вулика мед солодкий, а часом і гіркий, національного прозріння... Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудолюбної комахи. Олена Пчілка...

Минуло понад півтора століття від дня її приходу у світ 29 липня 1849 року. Але час працює на добре ім'я Олени Пчілки. Усе більше граней відкриваємо у цій постаті, яку треба нерозривно ставити поруч з донькою Лесею Українкою.

Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, видавець, активна громадська діячка – це все вона, Олена Пчілка. А ще – вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.

Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою. Неодноразово зверталася до царського уряду з вимогою скасувати заборону друку й викладання у школі українською мовою.

Своїм громадським обов’язком Олена Пчілка вважала просвітительсько-виховну роботу. Багато енергії й таланту віддала справі виховання й освіти українських дітей, щоб не виросли вони перевертнями, щоб звикали шанувать своє рідне.

«Діти - се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна», - неодноразово повторювала Олена Пчілка.

Вона - ініціатор випуску і видавець щомісячного журналу для дітей, який так і називався – «Молода Україна», створення при товаристві «Просвіта» комісії, яка б дбала про дітей, бо «чи дитина виросте приятелем, чи ворогом України, се багато залежить од виховання».

Відома широкому загалові під псевдонімом Олена Пчілка, все своє життя присвятила справі розвитку української культури. Вона збирала пилок пізнання з найкращих світових квіток і несла до вулика солодкий мед, а часом і гіркий, національного прозріння… Недарма ж узяла собі за псевдонім назву трудової комахи. Своєю невтомною працею внесла вона вагомий внесок в українську поезію, фольклор, етнографію і, зрештою, в усю рідну культуру. Панас Мирний, який був одним із близьких друзів письменниці, не помилився, пишучи їй: «Нашим нащадкам доведеться оцінити Вашу щиру працю народною поговіркою: «Родюча, як земля, а робоча – як бджола».

Літературну творчість Олена Пчілка розпочала з перекладів російської та світової класики. Вона перекладала деякі твори М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Лермонтова. Завдяки їй у 1880 році побачили світ «Співомовки» Степана Руданського. Видавала жіночий альманах «Перший вінок», допомагала Михайлу Старицькому видавати й редагувати альманах «Рада», де опублікувала поему «Козачка Олена». У 1886 році вийшла друком перша збірка поезій Олени Пчілки «Думки – мережанки».

Досить значний внесок зробила письменниця в розвиток дитячої літератури. Думаючи про наступні покоління українців, вона написала й видала багато віршів, п’єс, казок, розповідей для дітей, а також перекладів й «переспівів» світової класики: Овідія, Міцкевича, Гете, Андерсена. Зокрема, у 1908 році почала видавати журнал для дітей «Молода Україна».

До 165-річчя від дня народження бібліотека підготувала тематичний список "Олена Пчілка: світло добра і любові".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.