07 травня 2014

Пана́с Ми́рний (Панас Якович Рудченко; *1 (13) травня 1849, Миргород — †28 січня 1920, Полтава) - український письменник великого епічного таланту, драматург. Його названо корифеєм української прози. Літературу він розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення (твори повинні активно втручатися в життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього).

Творча спадщина Панаса Мирного представлена романами («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»), повістями, оповіданнями, новелами, драмою «Лимерівна», комедіями.

Особливості творчості:

• усе життя Панас Мирний писав поезії, кажучи, що вони допомагають йому краще творити «дзвінку прозу»;

• улюбленою темою письменника були життя і праця, мрії і сподівання селянства. Справжнє мистецтво пов’язане з народним життям, стоїть на сторожі інтересів трудівників – такими принципами керувався Панас Мирний у своїй творчості.

Бажали ми народові свободи, Бажали ми, щоб очі він розкрив, І, як другі освітні народи, Для поступу, для правди й щастя жив (Панас Мирний).

• започаткува в нову жанрову систему: психологічне оповідання й новела, соціально-психологічний роман і повість, художній нарис, сатирична казка;

• широта і вільний вияв думки в реалістичному осмисленні усієї складності життя людини;

• увага до духовного світу особистості, яка прагне духовно повноцінного буття;

• глибокий психологізм творення характерів персонажів;

• використання в розкритті характерів вільної композиції, поєднання розповіді з оповіддю, зміщення часових параметрів, використання прийомів спогадів, сновидіння, марення головного героя;

• порушення проблеми ролі української інтелігенції в суспільному житті, письменник подає різні типи інтелігентів.

Запрошуємо до абонементу художньої літератури переглянути книжкову виставку "Перший симфоніст української прози".

До 165-річчя від дня народження Панаса Мирного інформаційно-бібліографічний відділ підготував тематичний список "Свіжий і сильний талант".