15 лютого 2014
15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. З тих пір пройшло 25 років. Проте не загоїлись рани у серцях матерів, які втратили своїх дітей на тій страшній, чужій війні. Понад 14 тисяч солдат і офіцерів загинули у горах та пісках Афганістану. На жаль, жоден із паркетних чиновників, партфункціонерів, що розв’язали цю бійню в чужій державі, не відповів за ці страшні втрати.
Окрім Афганістану тисячі військовослужбовців – синів нашої держави полягли в озброєних конфліктах в інших країнах світу. Нині ми вшановуємо пам’ять героїв, які загинули у далеких війнах, проте залишились вірні присязі, військовій честі та доблесті. Участь у бойових діях зламала життя багатьом українським юнакам. Проте, не дивлячись ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок. І нині, перемагаючи біль ран і втрат, борються вже з нинішніми, не менш важкими, випробуваннями та перешкодами.
Сьогодні ми поділяємо увесь біль незаживаючих трагедій із рідними та близькими загиблих, віддаємо шану всім учасникам тих подій. Тож поклонімось пам’яті героїв, схилімо голови перед мужністю ветеранів. Нехай ця дата назавше стане для нас нагадуванням, що найважливішою цінністю є людське життя, є мир і щастя на власній українській землі.
Науковий абонемент підготував книжкову виставку "Солдат війни не обирає".
