В 1992 році наприкінці «Десятиліття інвалідів Організації Об'єднаних Націй» (1983-1992 роки) Генеральна Асамблея проголосила 3 грудня «Міжнародним днем інвалідів».

Пізніше Асамблея призвала держави-члени проводити заходи на відзначення Дня, маючи на увазі подальшу інтеграцію в житті суспільства осіб з інвалідністю.

Мети, заради яких цей день був проголошений - повне й рівне дотримання прав людини й участь інвалідів у житті суспільства. Ці мети були поставлені у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 році.

Кожна десята людина у світі є інвалідом, багато хто з яких рік у рік живуть у чотирьох стінах, не маючи ні найменшої можливості брати участь у суспільному житті. Генеральна Асамблея ООН звернулася до держав-членів ООН із проханням проводити різні заходи в День інвалідів з тією метою, щоб кожна обмежена у своїх можливостях людина, могла без яких-небудь проблем інтегрувати в житті суспільства.

В Україні проживає близько 2,5 мільйони інвалідів, які становлять 5% населення. При цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості людей, яким необхідно створити належні умови для життєдіяльності й інтеграції в громадське життя. Вони хочуть жити повноцінним життям, вільно пересуватися, не відчувати дискримінації в працевлаштуванні, мати можливість відвідувати поліклініки, бібліотеки, кінотеатри, концерти.

Рівень цивілізованості суспільства, внутрішня культура людини багато в чому визначаються його відношенням до проблем людей з обмеженими можливостями.

У всіх країнах миру живуть інваліди. Але не скрізь до них ставляться, як до рівноправних громадян. А відношення це має першорядне значення, відзначають психологи.

У багатьох країнах інваліди - одна з найбільш вразливих категорій населення, вважають борці за їхні права.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Діти з особливими потребами".


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.