В вiнку з легенд,

з пiснями в серцi,

Полтава йде через вiки.

У свiтi все колись минеться,

Тобi ж, ще безлiч лiт цвiсти.

Полтава — місто в Україні, адміністративний центр Полтавської області, визначний духовно-культурний осередок країни. Входить до складу північно-східного економічного району. Одне з найдавніших руських міст — засноване сіверянами у IX ст. задля оборони Русі від кочівників місто-град напротязі 9-ти століть було прикордонням між Руссю та Диким Полем, Річчю Посполитою та Московським царством, Лівобережним гетьманатом та Польщею.

Поблизу міста 1709-го року відбулася баталія що остаточно закріпила стратегічну перевагу Петра I в Північній війні. Увійшовши до складу Російської імперії Полтавська губернія стала духовною столицею Малої Русі, її національним центром. У вирі подій Полтава опинилась й під час II світової війни — у місті почергово перебували Головнокомандування Південно-Західного напрямку РСЧА Будьонного, штаб групи армії «Південь» фон Бока Вермахту та стратегічний центр військової операції «Френтік». Відбудована після воєнних лихоліть Полтава наразі займає чільне місце в Нафтогазовій галузі країни. Населення — 296 852 осіб (2013).

18 вересня 1941 р. Полтаву було захоплено військами «Вермахту». Місто стало адміністративним центром Полтавського ґебіту. Лихо нацистської окупації Полтави, яка також стала штабним центром групи армій «Південь» і яку відвідав Адольф Гітлер, перетворило значну частину досягнень в руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки… За данними часів радянської пропаганди було розстріляно і закатовано 18200 полтавців (переважно жиди[4]), в тому числі 5087 дітей. До Німеччини вивезено 20800 чол. Серед мешканців міста антифашистську боротьбу вело 5 підпільних груп. Так, робітники паровозоремонтного заводу зірвали всі спроби окупантів налагодити ремонт паровозів для своїх потреб. Водночас, після звільнення Полтави від фашистів Червоною Армією 23 вересня 1943 р., вони вже з грудня відновили роботу одного з цехів, а в 1944 р. завод запрацював на повну потужність. У грудні 1943 р. до Полтави було завезено 12 тис. шкільних підручників і 4 тис. наукових та художніх книг. У 7 школах відновили навчання більше 10 тис. учнів. Повернулися з евакуації і розпочали заняття педагогічний, інженерів сільськогосподарського будівництва і сільськогосподарський інститути (в січні 1945 р. в них уже навчалося 1,5 тис. студентів).

Видатні уродженці Полтави:

  • Грудницький Олександр Григорович — політичний діяч, один з організаторів Всеукраїнського повстанського комітету.
  • Данилко Андрій Михайлович — комедійний актор, співак, Народний артист України. Більш відомий під ім'ям його сценічного образу — Вєрки Сердючки.
  • Іваненко Оксана Дмитрівна — дитяча письменниця та перекладачка. Лауреат Шевченківської премії (1986).
  • Козаченко Георгій Олексійович — хормейстер Маріїнського театру.
  • Котляревський Іван Петрович — письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч.
  • Кондратюк Юрій Васильович — вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.
  • Маруся Чурай — напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини.
  • Мстислав (патріарх Київський) — визначний церковний діяч, патріарх УАПЦ.
  • Паскевич Іван Федорович — генерал-фельдмаршал, намістник Царства Польського у 1832–1856 р.
  • Панченко Михайло Юрійович — член Української Центральної Ради.
  • Петлюра Симон Васильович — головний отаман військ УНР та голова Директорії.
  • Ротань Руслан Петрович — півзахисник Національної збірної України.
  • Холодна Віра Василівна — кіноактриса перших стрічок епохи німого кінематографа.
  • Старицька Анна Георгіївна — українська й французька художниця, живописець, графік.
  • Старицький Володимир Ісидорович (1919–1994) — поет, перекладач, учений.
  • Тимченко Євген Костянтинович — мовознавець-україніст, перекладач, академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 p.).
  • Шпилинський Олександр Опанасович — сотник армії УНР, історик
  • Ярошенко Микола Олександрович — маляр жанру реалізму.

До Дня міста запрошуємо до читальної зали №2 переглянути цікаву книжкову виставку.

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.