03 березня 2026

Тендюк Леонід Михайлович (3 березня 1931, с. Володимирівка — 12 липня 2012, Київ) — український поет, прозаїк, мариніст, фантаст.

Захоплення поезією почалося ще в школі, тоді ж почав писати вірші. Після закінчення школи вступив на факультет журналістики Харківського університету, згодом перейшов до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Факультет журналістики Київського університету закінчив 1956 року.

Після навчання працював у газеті «Молодь України» і як кореспондент багато подорожував Україною, працював матросом і брав участь у далеких експедиціях на гідрографічному, звіробійному та інших кораблях. На суднах «Ю. Шокальский» та «Витязь» Леонід Тендюк ходив у рейси до Фіджі, Японії, Папуа Нової Гвінеї, тричі відвідував Полінезію, бував у В'єтнамі, США, Канаді, Індії, Пакистані та Австралії.

Бібліографія

Збірки поезій

Поле моє, полечко … (1961)

Струмки народжуються в горах (1964)

Берег моєї землі (1974)

Тиша, стривожена штормом (1975)

Голос моря і степу (1981)

Книги подорожніх нарисів

Одіссея східних морів (1964)

Шукачі тайфунів (1965)

Люди з планети Океан (1968)

Романи та повісті

Земля, де починаються дороги (1972)

Альбатрос – блукач морів (1972)

Відгомін Чорного лісу (1976, 1987)

Полінезійське рондо (1979)

Експедиція «Гондвана» (1984)

Голова Дракона (1985)

Слід «Баракуди» (1986)

Витязь (1986)

Останній рейс «Сінтоку-Мару» (1987)

Тріада

Смерть в океані (1990)

Пояс Оріона

Книги оповідань для дітей

Вогники в океані (1974)

Дивовижна риба мурена (1977)

На коралових атолах (1979)

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку.