02 листопада 2025

Володимир Родіонович Коломі́єць (2 листопада 1935 в селі Вовчків Переяслав-Хмельницького району на Київщині — 24 серпня 2017[2]) — український поет, лауреат Шевченківської премії (1993).

Видав понад 40 збірок.

Першу збірку поезій «До серця людського» видав у 1959 р. Згодом вийшли «Рунь» (1962), «Планета на житній стеблині» (1964), «Колиска жайвора» (1966), «Поезії» (1967), «Поміж чуттями і дивами» (1969), «Партитура тривоги» (1971), «По сей бік райдуги» (1972), «Переяслав» (1974), «День творіння» (1975), «Розмисел» (1976), «На відстані серця» (1978), «Не втратить вічності» (1980), «Від обрію до обрію» (1981), «Світень» (1982), «Подих моєї землі» (1984), «Сузір'я миру» (1987), «Яре віно» (1988), «Семигори» (1990), «Русло» (1991), «Золотосинь» (1992), «Правнуки Дажбожі» (1999), «Поки ще світить Сонце» (2005). Творчість сучасного майстра української поезії Володимира Коломійця добре відома шанувальниками красномовного письменства. До книги вибраного «Видива на дорозі», укладеної автором напередодні свого 70-річчя, входять його найкращі вірші та поеми, видрукувані у збірках — від першої «До серця людського» (1959) аж до збірки «Золотосинь», за яку автор був удостоєний звання лауреата Шевченківської премії 1993 року, а також деякі твори з інших подальших видань.

Віршам Коломійця притаманні лірична зосередженість, енергійність інтонацій, публіцистичність образів; у них він окреслює сучасне життя та розкриває духовні обрії людини. У поемах «Горицвіт», «Не втратить вічності» (обидві — 1980), «Сестра Землі», «Серед шаленого червня…» (обидві — 1984), «Семигори» (1985; 1990), «Сомкова Долина» (1986) осмислює гуманістичний ідеал українського народу.

Міцно зв'язаний з народним ґрунтом, з рідною землею, автор цієї книги мовить про людину в контексті історії, — питаннями смислу людського життя перейнято чимало його поем та віршів. Прозираючи й розкриваючи через образне, запахуще Слово праглибину України, він водночас бере до серця її сучасні боління та сподівання.

Чимало творів українського поета перекладено на мови іноземні,— зокрема, видано свого часу книжки з його поезіями вірменською, російською, білоруською, англійською… І сам В. Коломієць працює у галузі поетичного перекладу з різних мов на українську.<

Помітний з роками Володимир Коломієць і в жанрах есеїстики, народознавства,— врешті ним нині підготовлені до друку книжки «Як молоде вино шуміло…» (мемуаристика) та «Одкровення від ластівки» (дослідження з української міфології, етимології та мови). А в 2006 р. вийшла друком його прозова повість (у новелах) під назвою «Роса і попіл». Він також упорядкував і прокоментував тритомну антологію української поезії всіх часів «Небо України».

Удостоєний 1993 року Державної премії України імені Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Золотосинь».

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку.