09 жовтня 2024
Микола Платонович Бажан (як поет-футурист публікувався також під псевдонімами Нік Бажа́н, Панфутури́ст, Н. Б.[3]; 26 вересня [9 жовтня] 1904, Кам'янець-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 23 листопада 1983, Київ, Українська РСР, СРСР) — український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч. Академік Академії наук УРСР (з 1951), Заслужений діяч науки України (з 1966), заслужений діяч мистецтв Грузії (з 1964), народний поет Узбекистану.
Перші вірші Миколи Бажана – «Рура-Марш» та «Аеро-марш», були надруковані 1923 року в газеті «Більшовик». Того ж року він познайомився та затоваришував з представниками українського футуризму – Михайлом Семенком та Ґео Шкурупієм й почав публікуватися у «Жовтневому збірнику панфутуристів» під псевдонімами Нік Бажан, Панфутурист, Н. Б.
Перша збірка поезій М. Бажана під назвою «17-й патруль», у якій відображено події в Україні 1917–1920 років, вийшла у світ у 1926 році. У наступні роки одна за одною були опубліковані книжки віршів та поем: «Різьблена тінь», «Гетто в Умані», «Будівлі», «Гофманова ніч», «Дорога», «Поезії», «П'ять поезій», «Безсмертя», «Батьки й сини», «Ямби» та інші. Вершиною його творчості у той період вважається велика історична поема «Сліпці», два розділи якої були надруковані в журналі «Життя і революція» у 1930–1931 роках. Цей твір залишився незавершеним, подальші два розділи – втрачено. Можливо, під тиском знищувальної критики, звинувачень у націоналізмі, ідеалізмі, хуторянстві та інших «несумісних із життям хворобах і гріхах» Микола Бажан не зважився їх оприлюднити і, побоюючись арешту, спалив рукопис, як це вчинив М. Хвильовий зі своїми «Вальдшнепами».
У роки війни широкої популярності набув цикл поезій Бажана «Клятва» (1941), зокрема однойменний вірш. У 1943 році М. Бажан опублікував книгу «Сталінградський зошит», а у 1944 – «Київські етюди», які були написані на основі його особистих вражень від побаченого, відчутого, пережитого і вистражданого. І сьогодні, через 8 десятиліть після зображених подій, ці вірші поета яскраво відтворюють, що тоді відбувалося: фонтани води над збуреною Волгою, напруга рукопашного бою, страшне видовище зруйнованого Києва, палаючий університет, де «книги, як птиці, на мокрій панелі розпачливо б`ють обгорілим крилом», жах пережитого в очах дітей і жінок. До історико-патріотичних творів М. Бажана тих років належить і поема «Данило Галицький» (1942). Вона, як літопис, кожним своїм гартованим двовіршем була звернута до патріотичної свідомості захисників своєї Вітчизни.
У 1950–1970-х роках М. Бажан друкує збірки поезій: «Італійські зустрічі» (1961), «Чотири розповіді про надію» (1967), «Уманські спогади» (1972), поеми «Політ крізь бурю» (1964), «Нічні роздуми старого майстра» (1976) та літературно-критичні твори: «Дружба народів – дружба літератур» (1954), «Люди, книги, дати» (1962).
У 1951 році Бажан став академіком АН УССР. Останні 25 років життя він займався в основному видавничою справою. За його ініціативою та під його керівництвом були видані «Українська радянська енциклопедія» у 17 томах (1959–1965) і 12 томах (1977–1985), 6 томів «Історії українського мистецтва» (1966–1968), двотомний «Шевченківський словник» (1978), п’ятитомна Українська Літературна Енциклопедія та інші енциклопедичні видання. Значення цієї праці для розвитку української культури і науки – величезна. На дев’ятий день після смерті поета-енциклопедиста Олесь Гончар зазначив: «На цій ниві, він виказав свою справді могутню творчу енергію, постав в очах народу як незрівнянний організатор науки. Тільки за це саме Україна буде йому вічно вдячна. А хіба це мало?».
Микола Бажан був одним з найталановитіших перекладачів свого часу. Завдяки йому українською мовою побачили світ поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (1937) та Алішера Навої «Фархад і Ширін» (1947), Давида Гурамішвілі «Давитіані» (1949), а також оперних лібрето: «Хованщини» М. Мусоргського, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Війна і мир» С. Прокоф’єва, «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича. Відомий поет і письменник Віталій Коротич таким чином висловився про поета «Життя і творчість Бажана – як брила, вмурована у незворушний мур дивного й різноманітного двадцятого століття, – без неї я не можу собі уявити цілого».
Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку.
