09 вересня 2024

Сьогодні в Україні відзначають 255-річний ювілей від дня народження Івана Котляревського — блискучого літератора і драматурга, військового і викладача. Його "Енеїда" стала зухвалим викликом у темні часи українофобства — з неї народилась українська мова, література та ідентичність, якими ми їх знаємо нині.

З нагоди 255-річчя нашого геніального земляка у бібліотеці пройшов захід присвячений ювіляру. Про батька сучасної української літератури розповіла кандидат філологічних наук, доцент Віра Мелешко, а завідуюча сектором рідкісних видань та неопублікованих документів Ірина Швидун представила книжкові скарби бібліотеки.

Цікаві факти про Івана Котляревського

1. Народився письменник у Полтаві, походив із зубожілого козацького старшинського роду, батько працював канцеляристом міського магістрату. Згодом Котляревські отримали дворянське звання.

2. Дев'ять років навчався в духовній семінарії у Полтаві, яку так і не закінчив.

3. З 1796 по 1808 перебував на військовій службі. Брав участь у задунайських походах російсько-турецької війни 1806-1807 років, відзначався хоробрістю та безстрашністю в боях і при виконанні дипломатичних доручень. Вийшов у відставку в чині капітана.

4. У 1816–1821 роках Котляревський був директором Полтавського вільного театру. Поки всюди ставили російські й західноєвропейські п’єси, Котляревський швидко зрозумів необхідність розвивати українську драматургію. Саме для театру в 1819 написав драматичні твори "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", що й досі не сходять зі сцени.

5. Його поема "Енеїда" стала першим твором в українській літературі, написаним народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

Над "Енеїдою" І. Котляревський працював з перервами майже 30 років – з 1798 до 1826 р. Основу для її сюжету письменник взяв з однойменного твору давньоримського поета Публія Вергілія Марона (70–19 рр. до нашої ери), побудованою за античними міфами про зруйнування греками Трої й мандри в Італію троянського царя Енея.

Іван Котляревський у своєму творі в образах троянців у бурлескно-травестійному стилі змалював стан українського козацтва кінця XVIII – початку ХІХ ст., яке після руйнації Січі теж намагалося знайти вільні землі. В образах богів і царів, які допомагають або чинять перешкоди їхньому ватажку – Енею, зображені різні типи тогочасної панівної верхівки з їхніми характерними рисами.

"Енеїду" з автографом автора дбайливо зберігав імператор Олександр І, примірник твору мав навіть Наполеон І Бонапарт.

Повний текст "Енеїди" (в шести частинах) побачив світ уже після смерті автора, в 1842.

Найпопулярніша версія “Енеїди”, яку проілюстрував Анатолій Базилевич у 1967-у році. Книга вийшла другом у 1968-у році у видавництві “Дніпро”.Найпопулярніша версія "Енеїди", яку проілюстрував Анатолій Базилевич у 1967 році. Книга вийшла другом у 1968 році у видавництві "Дніпро".

6. Входив до масонської ложі "Любов до істини", де активно обговорювалися реформи царя Олександра І. Також був членом і співавтором програмових документів таємного "Товариства малоросійського".

Ця інформація з'явилась під час слідства про повстання декабристів, однак для Котляревського все минулося без наслідків. За однією з версій, за нього заступилася дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна Варвара – внучка останнього гетьмана Кирила Розумовського. Рєпніни багато років тісно спілкувалися з Іваном Петровичем.

7. У Полтаві жив у батьківському будинку, збудованому ще в 1705. Помер у своєму рідному місті 10 листопада 1838. Перед тим відпустив на волю 6 своїх кріпаків та роздав все майно родичам і знайомим. В останню путь його проводжала вся Полтава, а Тарас Шевченко відгукнувся віршем "На вічну пам’ять Котляревському":

...Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди;

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!...

Оскільки Іван Петрович ніколи не був одружений і не мав прямих нащадків, його спадкоємницею та господаркою садиби стала економка Мотрона Веклевичева.

 

8. В рідній Полтаві на честь Івана Котляревського відкрито пам’ятник (1903), літературно-меморіальний музей (1952) та музей-садибу (1969).