01 липня 2024

Архітектурні об'єкти є важливою частиною історії та кожної з національних культур, адже відображають певні уявлення та цінності, свідчать про розквіт і занепад цивілізацій. Не є винятком і українська архітектура - самобутня, наповнена національними особливостями, вона робить нашу країну справжньою скарбницею архітектурних шедеврів.

Вітчизняній архітектурі присвячено спеціальне свято - День архітектури України, яке щорічно відзначається 1 липня.

Прийнято вважати, що архітектурне мистецтво на території України почало розвиватися в період Київської Русі. Тогочасні міста традиційно були укріплені оборонними спорудами, а в центрі поселення, який звався «дитинцем», розміщувалися тереми князів і житла городян. Основним будівельним матеріалом слугувало дерево, камінь використовували значно рідше. Вулиці зазвичай мали спрямування до міських воріт.

Найгарнішими будівлями Київської Русі були храми — в більшості пірамідальної форми, з гладкими стінами, прикрашеними цегляними або кам’яними деталями, що надавало споруді ошатності. Також в якості декору наші предки використовували живопис та мозаїку. Прикладом виразності силуету й декоративного оздоблення фасадів того часу може слугувати П’ятницька церква в Чернігові, яку було споруджено в кінці XII століття. Богоявленська церква в Острозі та Троїцька в селі Межиріч свідчать про те, що композиції храмів поступово набували більш струнких форм у вигляді куба, завершеного високою циліндричною основою купола.

На західних територіях України міські забудови вирізнялися чіткішим геометричним плануванням — мережі вулиць, площ та кварталів прагнули до прямокутної форми. Характерними архітектурними об’єктами були будівлі оборонного призначення, наприклад, замки Луцька, Кам’янця-Подільського та інших давніх міст, збудовані на протязі XIII – XVI століть. В XVI столітті в українську архітектуру прийшов стиль європейського Відродження, який добре помітно, зокрема, в спорудах площі Ринок у Львові.

Українське бароко

Перемога в національно-визвольній війні, очолюваній гетьманом Хмельницьким, сприяла загальному розвитку України, а отже, й розвитку вітчизняної архітектури. В кінці XVII – на початку XVIII століття на наших землях сформувався новий стиль — українське бароко. Будівлі цього стилю вирізняються м’якими формами та врівноваженою композицією, а також декоративним оздобленням, яке має чіткий посил до народного мистецтва.

Шедевром бароко вважається п’ятиглавий Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві, який має надзвичайну чистоту пропорцій та витончену гармонію форм. Прояви стилю українського бароко мають певні відмінності в залежності від регіонів. Наприклад, у формах Троїцького монастиря в Чернігові помітний вплив російських архітектурних традицій, натомість в соборі Святого Юра у Львові переважають деталі, характерні для західноєвропейських споруд.

З кінця XVIII століття бароко в українській архітектурі почав витіснятися класицизмом. Такі міста, як Херсон, Одеса, Єлисаветград, Катеринослав, Олександрівськ та Миколаїв були збудовані під впливом цього стилю — з геометрично чіткою системою вулиць. З’являлися визначні архітектурні об’єкти і в інших містах, серед них будівля університету в Києві архітектора Вікентія Беретті, Кругла площа в Полтаві, спроектована Михайлом Амвросимовим та Андріяном Захаровим, палац в Батурині архітектора Чарльза Камерона.

Взагалі в забудові українських міст чітко відслідковуються різні епохи, особливо в містах з давньою історією, таких як Київ, Чернігів, Львів, Луцьк, Кам’янець-Подільський. Великий вплив на забудову мали й природні фактори нашої країни — приміром, на українському півдні поселення розташовані досить компактно, тоді як для Карпат характерна розосередженість.

Модерн та необароко

На початку XX століття в Україні з’явилися нові архітектурні стилі — модерн та необароко. Найбільш яскраво ці стилі відображені в спорудах архітекторів Владислава Городецького, Василя Кричевського, Сергія Тимошенка, Володимира Максимова, Павла Альошина. Будинок з химерами в Києві, споруда Полтавського губернського земства, церква Святого Андрія у Львові, храм Святого Георгія Переможця на Козацьких могилах під Берестечком — серед багатьох інших ці творіння талановитих майстрів прикрасили собою українські міста.

До свята співробітники бібліотеки підготували книжкову виставку "Українська архітектура: традиції і сучасність".