14 березня 2024
Альберт Ейнштейн (14 березня 1879, Ульм, королівство Вюртемберг, Німецька імперія — 18 квітня 1955, Принстон, штат Нью-Джерсі, США) — американський, німецький та швейцарський фізик-теоретик єврейського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики 1921 року. Один із найвизначніших фізиків та науковців XX століття. Людина ХХ століття згідно з версією журналу Тайм.
Коли Альберту було 5 років, його батько вперше показав йому компас. Це перше враження від знайомства з технікою в Ейнштейна збереглося на все життя і, як він сам визнавав, визначило його захоплення всілякими механізмами і наукою. У 1889 році знайомий студент-медик познайомив Ейнштейна з класичною філософією, зокрема з «Критикою чистого розуму» Іммануїла Канта. Твори Канта також значною мірою спонукали майбутнього науковця до вивчення математики, фізики і філософії. Крім того, в дитинстві під тиском матері він з шести років почав займатися грою на скрипці. Захоплення музикою також зберігалося в Ейнштейна впродовж усього життя, і у 1908 році він навіть виступав у квінтеті музикантів-аматорів (спільно з математиком, поліцейським, юристом і палітурником). Вже перебуваючи в США у Принстоні, 1934 року Альберт Ейнштейн дав доброчинний концерт Моцарта для скрипки на користь учених і діячів культури, що емігрували з нацистської Німеччини.
Особа Альберта Ейнштейна зробила відчутний вплив на популярну культуру, зробивши його ім'я синонімом геніальності. Альберт Ейнштейн перетворився на героя ряду художніх романів, фільмів і театральних постановок. Зокрема, він виступає як дійова особа у фільмі Ніколаса Роги «Insignificance», комедії Фреда Шепізі «I.Q.» (у якій його грає Волтер Метгау), фільмі 2023 року «Оппенгеймер» (грає Том Конті), комічній п'єсі Стіва Мартіна, романах Жана-Клода Карр'єра «Будь ласка, мосьє Ейнштейн» (Einstein S'il Vous Plait) і Алана Лайтмена «Сни Ейнштейна» (Einstein's Dreams). Гумористична складова особи великого фізика фігурує в постановці Еда Метцгера «Альберт Ейнштейн: Практична Богемія». «Професор Ейнштейн», що створює хроносферу і запобігає приходові до влади Гітлера, є одним з ключових персонажів створеного ним альтернативного Всесвіту в серії комп'ютерних стратегій реального часу Command & Conquer.
Зовнішнього вигляду Альберта Ейнштейна, в зрілому віці що зазвичай з'являвся в простому светрі з розпатланим волоссям, набраний за основу в зображенні «безумних учених» і «забудькуватих професорів» в популярній культурі. Крім того, в ній активно експлуатується і мотив забудькуватості й непрактичності великого фізика, переносимий на збірний образ його колег. «Тайм» навіть назвав Ейнштейна мрією мультиплікатора, що «збулася».
Широку популярність придбали фотографії Альберта Ейнштейна. Одна з найзнаменитіших була зроблена 11 лютого 1949 року канадським фотографом вірменського походження Юсуфом Каршем. Проте її популярність була перевершена фотографією з 72-ого дня народження фізика в 1952 році. Фотограф Артур Сасс попросив Ейнштейна посміхнутися для камери. Фізик був настільки втомлений та розлючений нахабністю журналістів, що просто скорчив карикатурну гримасу та висолопив язика, а спритний фотограф зафіксував цей момент.[47] Це зображення стало іконою сучасної популярної культури, представляючи портрет одночасно і генія, і життєрадісної живої людини.
Популярність Ейнштейна в сучасному світі настільки велика, що виникають спірні моменти в широкому використанні імені й зовнішності ученого в рекламі й торговельних марках. Оскільки Ейнштейн заповідав своє майно (у тому числі використання його зображень) Єврейському університету в Єрусалимі, бренд «Альберт Ейнштейн» був зареєстрований як торгова марка. Відповідно, при використанні імені Ейнштейна з комерційною метою слід додавати до нього символ ™.
Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку.
