20 листопада 2023
Сельма Лагерлеф (Зельма Ляґерлєф; швед. Selma Lagerlöf; 20 листопада 1858—16 березня 1940) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…». Письменниця здобула найбільшу популярність серед читачів завдяки своєму дитячому роману «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми».
Першим твором письменниці став роман «Сага про Єсту Берлінга», в якому переважав характерний для 1880-х років неоромантизм (оспівувалась патріархальна старовина, землеробська культура і життя дворянських садиб, одні проти одних міського життя).
Згодом з'явилися збірки новел «Невидимі тенета» (1894), «Королеви Кунгагели» (1899), романах «Переказ про старий маєток» (1899), «Гроші пана Арне» (1904), "Легенди про Христа "(1904) переважали казкові мотиви, засновані на фольклорі. Також, у своїх творах письменниця висвітлює багато філософських, морально-релігійних проблем того часу. Подорож до Єгипту та Палестини (1899—1900) надихнула Сельму Лагерлеф на дилогію «Єрусалим» (1901—1902), яка принесла авторці славу видатної романістки.
Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», з'явилася 1906 року.
Більш зрілий період творчості письменниці ознаменувався виходом у світ таких творів, як «Будинок Лільекурна» (1911), збірок казок, новел і легенд «Тролі та люди» (1915, 1921), романом «Вигнанець» (1918), повістю «Візник» (в 1912) і найбільш значним твором того періоду — романом «Імператор Португальська» (1914). У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, вона пише оповідання, історичну трилогію — «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», — і біографію фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.
У 1909 році Лагерлеф отримала Нобелівську премію з літератури «як данина високому ідеалізму, яскравій уяві й духовному проникненню, які відзначають всі її твори». На врученні було сказано, що Лагерлеф об'єднала у своїй творчості «чистоту і простоту мови, красу стилю і багатство уяви з етичної силою і глибиною релігійних почуттів». Сама ж письменниця у відповіді була оригінальною: вона ніби розповідала про премію й ушанування своєму померлому батькові. Лагерлеф стала першою жінкою і шведкою, яка була удостоєна Нобелівської премії з літератури. Письменницю неодноразово номінували на здобуття Нобелівської премії в попередні роки, проте категоричним противником цього був тодішній постійний секретар Академії Карл Девід.
Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку "Символ Швеції на ім'я Сельма Лагерлеф".
