Любов до подорожей властива людській природі — вони допомагають нам відволіктися від буденності, очистити свідомість та знайти душевний спокій. Крім того, де ще можна дізнатися стільки нового, як у мандрівках досі незнаними місцями, знайомлячись з іншими людьми та культурами? Недарма існує думка, що найкращий спосіб витратити вільний час і гроші — це поїхати в туристичну подорож. Важливу роль туризму визнають уряди країн та міжнародні організації, зокрема, ООН — під її егідою працює Всесвітня туристична організація, яка заснувала щорічне свято — Всесвітній день туризму. Його відзначають щороку 27 вересня, а українці цього дня мають ще й національне свято — День туризму в Україні.

Подорожі як явище настільки ж давні, як і саме людство, адже люди завжди переміщувалися територіями в пошуках їжі, притулку, безпеки та кращих умов життя. Відколи у давніх цивілізацій з’явилися війська, вони теж стали свого роду «мандрівниками», бо йшли чи їхали в далекі краї, щоб завоювати інші землі, контролювати торговельні шляхи та інші ресурси.

Це й створило основу для подальших мандрівок, але вже з комерційною або релігійною метою, а також просто заради людської цікавості. Серед папірусів Давнього Єгипту є тексти, які свідчать про звичку багатих єгиптян подорожувати для свого задоволення та відпочинку.

Давні греки теж залюбки подорожували, причому їх приваблював Єгипет з його величними архітектурними спорудами та незвичайною природою, який вважався ще й лікувальним курортом. Завзятим туристом того часу був Геродот, який побував не тільки в Єгипті, але і у Вавілоні, Ассирії, Малій Азії та навіть у Північному Причорномор’ї. Приїздили чужоземні мандрівники і до Греції, головним чином для того, щоб подивитися на Олімпійські ігри. Для приїжджих у країні було чимало заїжджих дворів на відстані приблизно 50 кілометрів один від одного, в яких ще й можна було винайняти коней. а

Римляни часто відвідували місцевості з термальними водами, а також міста Помпеї, Геркуланум та острів Капрі. Всю велетенську імперію пронизувала мережа доріг загальною довжиною близько 160 тисяч кілометрів, було багато заїжджих дворів, тож люди могли легко поїхати до іншої провінції — на ринок, до храму чи на будь-яке видовище в амфітеатрі.

В середні віки мандрівки набули дещо іншого значення, адже християнство, іслам та юдаїзм заохочували своїх прихильників до паломництва, тобто відвідин святих місць. Своєрідним «туризмом» можна вважати і хрестові походи, у яких тисячі європейців познайомилися з культурою Сходу.

В епоху Відродження разом з виробництвом, наукою та культурою на вищу сходинку піднявся і туризм — стали популярними подорожі з освітньою метою та як засіб для фізичного чи духовного оздоровлення. Особливу роль в процесі розвитку туризму відіграли географічні відкриття Колумба, Магеллана та інших мандрівників.

В Оксфордському словнику англійської мови слово «туризм» з’явилося в 1811 році. Воно походить від французького слова «tour», яке означає прогулянку чи поїздку з обов’язковим поверненням. Звідки походить слово «tour», єдиної думки немає — частина дослідників знаходять його відповідники у Біблії, інші вважають, що воно пов’язане з прізвищем француза Де ла Тура, який займався комерційними перевезеннями людей у XVI столітті.

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку "Туризм України".

Джерело


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.