1879, 22 травня – у Полтаві народився Симон Петлюра, журналіст, літературний і театральний критик, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР.

Є нащадком давнього козацького роду. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917[3]). Політв'язень при владі Павла Скоропадського (27 липня — 12 листопада 1918). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). 2-й Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Дядько по матері патріарха Мстислава (Скрипника). Є національним героєм України.

Термін петлюрівці похідний від його прізвища та використовувався в радянській та російській пропаганді характеризуючи членів Армії Української Народної Республіки. Симон Петлюра є одним із борців за незалежність України. радянська пропаганда звинувачувала його та владу УНР в антисемітизмі та в погромі євреїв. Як і у випадку з Степаном Бандерою та Романом Шухевичем, влада СРСР активно намагалась очорнити постать Петлюри та український народ загалом.

«Ти переможеш, великий народе-мученику. І переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти переможеш для спокійного будування могутньої держави України, для щасливої праці поколінь майбутніх. Спадуть віковічні кайдани з втомлених рук твоїх, спадуть ганебні пута з величної постаті рідної матері України. Минуть жахливі криваві роки боротьби синів твоїх і невпинна праця загоїть рани кривавої руїни. Дасть пишні скарби для всіх народів світу. Дасть спокій і щастя великій, вільній, самостійній Україні» (с)

С. Петлюра

Він боровся за свободу України і намагався захисти її усіма можливими і наявними на той час засобами. Цитата певною мірою відбиває характер Симона Петлюри – його оптимізм і віру в перемогу справи.

Навіть тоді, коли українська армія зазнала поразки у боротьбі і була змушена відступити за Збруч, була інтернована і роззброєна поляками, Симон Петлюра був змушений жити на нелегальному становищі у Польщі, потім емігрував далі в Західну Європу, опинився у Франції. Він ніколи не втрачав віри у перемогу справи, за яку бореться і залишився єдиним лідером, який не зійшов з капітанського мостику корабля, який називається Україною.

На науковому абонементі представлено книжкову виставку "Симон Петлюра - творець епохи".


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.