03 березня 2023
Іван Андрійович Зязюн (3 березня 1938, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область — 28 серпня 2014, с. Пашківка, Ніжинський район, Чернігівська область) — 1-й Міністр освіти і науки України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор філософських наук, професор.
З 1975-1990 був ректором Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка.
Автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000).
Активний пошук Івана Зязюна з проблем педагогічної майстерності, розпочатий на філософській кафедрі Київського інституту театрального мистецтва імені І.Г. Карпенка–Карого, був успішно реалізований у Полтавському державному педагогічному інституту імені В.Г. Короленка. Із цим вищим навчальним закладом пов’язано п’ятнадцять років плідної викладацької діяльності і стільки ж важкої ректорської роботи. Без перебільшення, педагогіка 80–х років минулого століття була тісно пов’язана передусім з ім’ям Івана Андрійовича Зязюна. Видатний філософ, культуролог, мистецтвознавець прагнув і досягав, щоб навчання в Полтавському педінституті було цікавим і захоплюючим. Прагнучи бути зразком інтелігентності, глибокої культури, високих еталонів культури своїх учених, власним ректорським прикладом надихав творчу обдарованість студентської і викладацької молоді, умів відшукати таланти і допомогти їм зрости.
Саме з ініціативи ректора І.А. Зязюна й підтримки викладачів–ентузіастів в інституті як окремий навчальний предмет було вперше впроваджено науку про одухотворення навчального процесу – курс “Основи педагогічної майстерності”. Добра аура педагогічної культури, створена викладацьким колективом, сприяла залученню майбутніх учителів до чарівного світу педагогічної мудрості, до оволодіння технікою мовлення, ознайомлення з педагогічними системами А. Макаренка і В. Сухомлинського, опанування культурою педагогічного спілкування, технікою ведення уроку й позакласних виховних заходів, основ пропагандистської майстерності.
Дивовижний експеримент полтавців з перетворення провінційного інституту на елітарний (в навчальних аудиторіях дійсно панував дух позитивного креативу, людяності, радості праці) був викликав інтерес педагогів Японії, Китаю, Німеччини, Куби, Канади, Франції, Польщі, Чехії, Болгарії та інших країн, стимулював відкриття мережі кафедр педагогічної майстерності у вищих навчальних закладах не лише України, а й колишнього СРСР.
В Україні й за кордоном І.А. Зязюн добре відомий і фундаментальними науковими пошуками: це і філософія освіти, і теорія і методика професійної освіти, і проблеми естетичного виховання. Означені напрями знайшли глибоке розкриття в понад 550 публікаціях. Серед численних позицій – монографії, підручники, навчальні та навчально–методичні посібники для студентів педагогічних закладів освіти, аспірантів, учителів та викладачів, статті, опубліковані в українських і зарубіжних часописах.
Вихователь наукової молоді підготував 13 докторів і 19 кандидатів наук, благословив багатьох дослідників на славні наукові звершення. Сьогодні в Україні немає вищого навчального закладу, де б на педагогічній кафедрі не працювали учні й послідовники Івана Андрійовича Зязюна, ті, у кого він або був науковим керівником дисертації, або виступав офіційним опонентом на захисті, або консультував. Іван Андрійович щиро, по–батьківськи підтримує зерна дослідницького пошуку, допомагає сходити на вершини науки.
Звання та нагороди
Плідну працю відзначено урядовими нагородами, почесним званням «Заслужений працівник вищої школи УРСР» (1988), Відзнакою Президента України — Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), ІІ ступеня (2003), І ступеня (2008), орденом «Дружби народів» (1981), медаллю «Антона Макаренка» (1986), орденом «Трудового Червоного Прапора» (1987), медаллю «Ветеран праці» (1987), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), медаллю НАПН України «Григорій Сковорода» (2013), відзнакою НАН України «За професійні здобутки» (2013), медаллю «Незалежність України» «Золота Фортуна» (2013).
Наукові праці
Автор понад 350 наукових праць, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії з проблем педагогічної майстерності, неперервної професійної освіти, етики та естетики, теорії української та зарубіжної культури, зокрема: «Основы педагогического мастерства» (1987, 1989); «Педагогічна майстерність» (1997); «Краса педагогічної дії» (1998); «Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (2000); «Педагогіка добра» (2000).
В нашому університеті є кафедра педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна, яка продовжує наукові пошуки видатного вченого.
Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Педагогіка добра І. А. Зязюна".
