20 жовтня 2022

Булінг – (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

Основною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це:

• нерівність сил агресора і жертви;
• повторюваність насильства;
• гостра емоційна реакція жертви.

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії, наприклад, плювки;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
• псування особистих речей та ін.;
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

• переслідувач (булі);
• жертва;
• спостерігач.

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Проте найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих.

Вчені ВООЗ вказують на медичні наслідки впливу булінгу. Знущання над дітьми призводить до:

• соматичних наслідків – таких як головний біль, біль у спині та животі;
• психологічних розладів (депресія, поганий настрій, нервозність, почуття самотності й думки про суїцид);
• психологічної дезадаптації – неспроможність сформуватись повноцінному індивіду, який би відповідав вимогам суспільства;
• розвитку стійких моделей асоціальної поведінки, серед яких – агресія, насильство;
• поширення алкоголізму та наркоманії через замовчування випадків насилля.

Що можна зробити, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:

• виховувати здорові стосунки у групі;
• не залишатися байдужими;
• сприймати людину такою, яка вона є;
• розуміти, що соціальний стан, фізичні вади, расова або релігійна приналежність не є приводом для цькування;
• особистим прикладом демонструвати, що ви не підтримуєте явище булінгу;
• поважати думки та погляди інших;
• виявляти доброзичливість, милосердність, повагу до інших;
• поважати право кожного бути самим собою;
• виявляти готовність до примирення та визнавати свої помилки.

Запрошуємо до читальної зали періодичних видань переглянути книжкову виставку "Ні булінгу! Я обираю бути людиною".