15 червня 2022

Лівицька-Холодна Наталя Андріївна (15 червня 1902, Гельмязів — 28 квітня 2005, Торонто, Канада) — українська письменниця, поетеса, перекладач.

У антології сучасної української поезії «Координати» (упорядкування Б. Бойчука, Б. Рубчака, 1969) підкреслено, що особиста лірика Лівицької-Холодної позначається сильними тематичними впливами французького символізму, з домішками пізнішого декадансу.

У читальній залі періодичних видань представлено книжкову виставку "Виросла я на землі, що від Бога...". А також пропонуємо ознайомитися з тематичним списком "Поезія любові й болю Наталі Лівицької-Холодної", який підготувала завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах.

Крім того, помітні відсвіти поезії Анни Ахматової. Названа Євгеном Маланюком українською Ахматовою, Н. Лівицька-Холодна, звичайно ж, не є українським відповідником російської поетеси, а в поясненні М. Слабошпицького – суголосним мотивом, у якому раптово «накладаються» одна на одну життєві ситуації і реакції на них ліричних героїнь, в якій жіноча вразливість поєднується із силою протистояння, зі здатністю все перемогти і все зрозуміти і серцем, і розумом [1].

Пристрасть у її інтимній ліриці таємнича, приваблива аж до самозгуби. Кохання майже завжди заборонене, приховане; дуже часто жорстоке й буремне. Лірична героїня зваблює сильних чоловіків гіпнотичною силою «фам фаталь». Разом з тим, поетеса часом говорить про спокій, серйозність і тривалість у коханні. У техніці Лівицької-Холодної панує вишукана гармонія, стрункість і легкість.

У поезії Н. Лівицької-Холодної, як це властиво українській поетичній свідомості, переважають зорові, візуально-континуальні образи. Любов і поезія – саме цими словами можна якнайточніше позначити життя і творчість Н. Лівицької-Холодної. Ії поезія завжди народжувалася із щирості й любові, а любов завжди була поезією[2].

Наталія Лівицька-Холодна — поетеса камерного амплуа в найкращому розумінні цього слова. Музика її поезії заслуговує на увагу.