10 листопада 2021
55 чисел журналів “Нові поезії”, “Наша культура” й “Сяйво” розмістили в електронній бібліотеці “Культура України” та на сайті “Бібліотека українського мистецтва”.
Оцифрування та викладення у вільний доступ часописів відбулося в межах проєкту “Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ”, який реалізовує медіа “Читомо” за підтримки Українського культурного фонду.
Відтепер доступними стали:
- 13 номерів журналу “Нові поезії”
- 22 номери часопису “Наша культура”
- 20 номерів журналу “Сяйво”.
Журнал “Наша культура” видавали у 1935-1937 роках у Варшаві, а потім − у 1951-1953 роках у канадському Вінніпезі, куди переїхав його творець − науковець, мовознавець та лексикограф, громадський і церковний діяч Іван Огієнко. Тут друкували статті з літератури, історії, мистецтва, богослів’я, мовознавства, етнографії, права, археології, палеографії, педагогіки, архітектури, етнографії, театру, музики, філософії; літературні тексти; наукову та літературну критику; ілюстрації та багато іншого. Відскановані примірники розміщені в електронній бібліотеці “Культура України”.
Часопис “Сяйво” − видання, якому вдалося передати цікаву й інформативну панораму української культури 1910-х років, де серйозні дослідження межували з наївним моралізаторством, друкувалися ранні твори Тичини й Рильського, а також “докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка”; де можна було прочитати лібрето останньої передсмертної опери Лисенка. Оцифровані номери “Сяйва” оприлюднила “Бібліотека українського мистецтва”.
Часопис “Нові поезії” − видання поетів Нью-Йоркської групи, що виходило у 1959-1971 роках в Нью-Йорку. У ньому друкували тексти членів групи, а також перекладну поезію. Особливої уваги заслуговує 6 номер часопису за 1964 рік, в якому були опубліковані автографи оригінальних поезій і до кожної з них були подані репродукції художніх робіт. Оцифровані примірники часопису читайте на сайті “Культура України”.
“Друкована періодика, яку 50-100 років тому видавали наші попередники, часто залишається незнаною й недоступною загалу. Окремі часописи розкидані по бібліотеках, музеях, приватних колекціях в Україні та діаспорі. Але можливості цифрової ери дають змогу зробити навіть найбільш рідкісні видання відкритими для кожного у будь-якому куточку світу.
Тож для нас було дуже важливо не тільки дослідити архівні літературно-мистецькі часописи, а й дати змогу читачам “погортати” їх й відчути всю тяглість, еволюцію й динамізм наших культурних та мистецьких процесів”, − коментує співкураторка проєкту “Екземпляри ХХ” Оксана Хмельовська.
