15 травня 2021
Михайло Опанасович Булгаков (рос. Михаил Афанасьевич Булгаков; 3 (15) травня 1891, Київ — 10 березня 1940, Москва) — російський письменник, драматург, лібретист, лікар українського походження. Член Всеросійського союзу письменників (1923–1929) та спілки письменників СРСР (1934-1940). Серед найвизначніших творів Булгакова: «Майстер і Маргарита», «Собаче серце», «Іван Васильович», «Біла гвардія», «Дияволіада».
У своїй творчості Булгаков неодноразово зображав автобіографічні елементи. Зокрема, свою матір, Варвару Михайлівну, Михайло Опанасович зобразив у романі «Белая гвардия». Будинок, де жили Булгакови, на Андріївському узвозі № 13, він описав у романі «Дни Турбиных». Деякі літературознавці зазначають, що Булгаков, коли писав роман «Майстер і Маргарита», образ Воланда узяв з ролі Мефістофеля у виконанні Федора Шаляпіна, виступи якого він бачив у київських театрах. А образом Маргарити стала третя дружина письменника — Олена Сергіївна.
Період, коли майбутній письменник займався медициною, він описав в образах персонажу повісті Фатальні яйця, професора Пєрсікова та Пилипа Пилиповича у повісті «Собачье сердце». Вже у період роботи у «російській глубинці», у Вязьмі, де він працював завідувачем інфекційного та венерологічного відділення міської земської лікарні, Булгаков зобразив свого персонажа у циклі оповідань «Записки юного врача». Головний герой був протеже самого Михайла Опанасовича — чесного лікаря, який рятував хворих у безнадійних ситуаціях.
Після переїзду у Москву Булгакови зблизилися зі знайомими Земських — Вірою Федорівною й Іваном Павловичем Крєшковим. Останні мешкали на Патріарших прудах, на вулиці Малій Бронній, № 32, де разом із родиною Булгакових проводили спіритичні сеанси.
Вважають, що у деяких своїх «містичних» творах Михайло Булгаков використовував, як літературні джерела: оперу «Фауст», написану Шарлем Ґуно, містичну прозу Олексія Толстого, а також філософську прозу Анатоля Франса. Булгаков також і сам стверджував, що орієнтувався на творчість Герберта Веллса. Фантастичні ідеї останнього він використав у повістях «Роковые яйца» та «Собачье сердце», а також у п'єсі «Адам и Ева». Письменник також використовував образи творчості Жюля Верна, Редьярда Кіплінга, Андрія Бєлого, Йоганна Вольфганга фон Гете, Федіра Достоєвського та Чарльза Метьюріна. Можливо, найбільше значення у літературі Булгакова відіграв Микола Гоголь.
На абонементі художньої літератури представлено книжкову виставку "Майстер, який любив життя".
