06 квітня 2021
6 квітня 1836 року народився Микола Васильович Скліфосовський - український хірург.
Народився в сім'ї бідного канцеляриста. Імовірно, справжнє прізвище професора — Скліфос. Виховувався в притулку для сиріт.
Навчався в Одеській гімназії. Вищу освіту здобув на медичному факультеті Московського університету.
По закінченні мед.факультету Московського університету (1859) повернувся на батьківщину, працював в Одеській міській лікарні, у 1870–1871 рр. — професор Київського університету, пізніше професор вищих медичних шкіл у Петербурзі й Москві.
1863 року отримав ступінь доктора медицини, захистивши дисертацію «Про кров'яну приматочну пухлину».
З 1866 року — в закордонному відрядженні, стажувався у Великій Британії, Франції, Німецькій імперії. Як військово-польовий хірург брав участь в австро-пруській та франко-пруській війнах. Учасник російсько-турецької війни 1877—1878, де працював разом з хірургом Миколою Пироговим. Після завершення воєнних дій на Балканах працював професором у Московському університеті, завідувачем хірургічної клініки, яку розбудував і перетворив у потужний лікувальний комплекс (нині — Московський міський науково-дослідний інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського). З ініціативи науковця в Російській імперії почали періодично проводитися з'їзди хірургів. 1897 року провів у Москві ХІІ Міжнародний з'їзд хірургів.
Був визначним військово-польовим хірургом, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, проведення операцій під анестезією, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.
За ініціативою Скліфосовського було оголошено серед лікарів збирання коштів на побудову пам'ятника М. І. Пирогову в Москві. На його прохання відомий скульптор Шервуд безкоштовно створив прекрасну модель пам'ятника, який і було поставлено перед будинком хірургічної клініки на Дівочому полі.
У зв'язку з важкою хворобою 1900 року повернувся на Батьківщину, оселився у своєму маєтку «Відрада» поблизу с. Яківці (нині — частина Полтави), де й помер від інсульту. Маєток дістався його дружині від українських родичів. Скліфосовський висадив там сад, який на міжнародній виставці плодівництва в Петербурзі в 1894 році назвали «Полтавською Швейцарією». Першим у Полтаві почав вирощувати хміль, купив у Баварії міні-броварню. Селян Микола Васильович лікував безкоштовно. На свої кошти побудував госпіталь для інвалідів російсько-турецької війни, в будівлі якого нині знаходиться Музей Полтавської битви.
У читальній залі №1 представлено книжкову виставку "Усе життя – служіння справі".