12 січня 2021
Джек Лондон (англ. Jack London, справжнє ім'я — Джон Ґріффіт Че́йні, англ. John Griffith Chaney; нар. 12 січня 1876, Сан-Франциско — помер 22 листопада 1916, Ґлен-Еллен, Каліфорнія) — американський письменник, громадський діяч, соціаліст. Найбільш відомий як автор пригодницьких оповідань і романів. Широко відомий в багатьох країнах світу.
Літературний і життєвий шлях Джека Лондона був складним. Він був одним з найвизначніших соціалістів Сполучених Штатів початку XX століття і залишався в той же час переконаним індивідуалістом. Він створив образи простих мужніх людей і водночас не був далекий від "своєрідної кіплінгівської пихатості", оспівував стійкість "білих золотошукачів" у сутичках з "Білою Безмовністю" Аляски. Його перу належать і насичені справжнім подихом життя романи і повісті, і ремісницькі вироби, недалекі та, іноді з присмаком расистських теорій. І все ж спостереження Лондона того періоду свідчать про глибоке розуміння творчої своєрідності різних письменників, про уміння поцінувати загальний стан сучасної американської літератури.
Джек Лондон був одним з засновників анімалістичної традиції не тільки в американській, але і у світовій літературі. Зображення диких та домашніх тварин у Лондона позначається не тільки великою любов'ю до "братів наших менших", але й знанням світу тварин, їх поведінки і повадок. Найкращими серед анімалістичних творів, безумовно, були "Поклик предків" (1903), "Біле ікло" (1906), "Джеррі-островитянин" (1917), "Майкл, брат Джеррі" (1917). Саме собаки та вовки є найулюбленішими тваринами Джека Лондона (свій великий будинок у Місячній долині письменник назвав "Будинком Вовка").
Значним явищем американської літератури початку XX століття став роман Лондона "Морський вовк" (1904), що, з одного боку, розкриває зацікавленість письменника "сильною особистістю" (яким є капітан Вульф Ларсен), з другого боку, є найвиразнішою критикою і розкриттям згубності самої ідеї "сильної особистості" як антисоціальної.
Результатом активної громадянської позиції і соціалістичних уподобань Джека Лондона була знаменита "Залізна п'ята" (1907) — роман-утопія, роман-попередження. Написаний у формі рукопису, знайденого у п'ятому віці "Ери Братства людей" і присвяченого подіям 1912-1932 років (періоду повної перемоги соціалізму). Головний герой — Ернест Евергард — все та ж сама сильна, мужня, вольова людина, як і герої "північних оповідань", але з революційними прагненнями й демократичними ідеями. У романі автор виступає з прямим попередженням можливого фашистського майбутнього людства.
Одним з найкращих творів Джека Лондона вважається роман "Мартін Іден" (1909), присвячений долі талановитої особистості в буржуазному суспільстві. Автобіографічний образ Мартіна Їдена стає прикладом великих здібностей людини з народу. Простий матрос, завдяки надлюдській наполегливості й природному таланту, стає відомим письменником. Роман став своєрідним гімном творчим можливостям людини.
Проблеми спрощення, втечі з міст — носіїв соціальних конфліктів, повернення до землі, до сільськогосподарської праці набувають сили й художнього відтворення у найкращому романі пізнього періоду "Місячна долина" (1913).
На абонементі художньої літератури представлено книжкову виставку "Головне призначення людини - жити, а не існувати", а також завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах підготувала тематичний список "Джек Лондон–співець сильних і благородних почуттів".
