01 січня 2021

Василь Григорович Григорович-Ба́рський (Барський, 1 (12) січня 1701, Літковичі — 7 (18) жовтня 1747, Київ) — український православний письменник та мандрівник.

Народився у заможній літківській купецькій родині. Близько 1715 року сім'я перебралася до Києва. Батько займався торгівлею, а також був старостою соборної подільської церкви Успіння Богородиці Пирогощі. Бажаючи вчитися, таємно від батька Василь пішов до ректора Феофана Прокоповича і вступив до Києво-Могилянської академії. У 1723 році через хворобу був змушений полишити навчання і відправитися на лікування до Львова. Там вступив до класу риторики єзуїтської академії.

У 1724 році рушив у мандри, які тривали 24 роки. Відвідав Пешт, Відень, Барі, Рим, Венецію, Корфу, гору Афон. У 1726 році дістався до Палестини. Побував у Єрусалимі, на Синайській горі, Кіпрі.

Вісім місяців Василь Григорович-Барський прожив у Єгипті, при дворі Патріарха Александрійського. У 1729—1731 роках мешкав у Триполі. Тут він вивчав грецьку мову. У 1734 році прийняв чернечий постриг та шість років провів на острові Патмос, де продовжив вивчення грецької мови та літератури.

У 1741 році — у зв'язку зі смертю батька — вирішив повернутися додому. Проте у травні 1743 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни Василь Григорович-Барський отримав місце священика при російському посольстві в Константинополі. Протягом 1744—1746 років перебував на Афоні, де отримав доступ до всіх православних бібліотек та монастирів.

У 1747 році Василь Григорович-Барський повернувся до Києва, де невдовзі помер. Був похований у Богоявленському соборі Київського Братського монастиря.

За 24 роки подорожі подолав такий маршрут: Київ — Острог — Почаїв — Львів — Самбір — Кошиці — Пешт — Відень — Венеція — Салоніки — острів Кіпр — острів Патмос — Константинополь — Бухарест — Ясси — Київ. Був в Італії, Палестині, Єгипті, Сирії і двічі на грецькій горі Афон. Замітки доповнював власними малюнками та схемами. За ними згодом викладали образотворче мистецтво в Києво-Могилянській академії.

Одним із перших дослідників творчості Василя Григоровича-Барського був церковний дипломат з Полтавського полку Леонтій (Яценко), труди якого були виявлені в московському архіві Дмитром Яворницьким.

Співробітники читальної зали №1 підготували книжкову виставку "Не загублена українська людина".