Шановні користувачі!

Ви можете отримати бібліотечні послуги онлайн:

  • інтитуційний репозитарій;
  • електронний каталог;
  • вітруальна довідка або натиснути "Довідка" праворуч,  або надіслати лист на адресу bibliograf_pnpu@ukr.net;
  • попереднє онлайн-замовлення літератури: litlibpnpu@ukr.net;
  • консультування з оформення бібліографічного опису та міжнародних стилей цитувань;
  • здійснює перевірку наукових робіт за допомогою сучасних сервісів антиплагіатних інтернет-систем;
  • пропонує (за можливості) електронну доставку документів (ЕДД).

E-mail для довідок: kniga_pdpu@ukr.net.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано  1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з'ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Запрошуємо 9 листопада 2020 року о 8:30 доєднатися до акції та написати всеукраїнський диктант. Чекаємо Вас у читальній залі №2 Бібліотеки імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Українська мова   — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї,  є державною мовою в Україні. Число мовців нараховує  близько 45 млн, більшість з яких проживає в Україні. Українська мова  поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Пропонуємо топ-10 цікавих фактів про українську мову

1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"

Універсальний фонд Бібліотеки налічує (на 01.04. 2020 р.) понад 610 000 примірників. Бібліотека Михайла Андрійовича Жовтобрюха є однією з найбагатших бібіліотек у Полтавському регіоні. Звертайтеся до нас, працює «Віртуальна довідка» , електронна доставка документів (ЕДД) ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ). Бібліотека вишу має власну сторінку в соціальній мережі Facebook.

До свята співробітники читальної зали №2 підготували книжкову виставку "Мов джерельна вода, рідна мова моя!", а також пропонуємо ознайомитися з тематичним списком "І першим було слово…", який підготувала завідуюча культурно-просвітницьким сектором бібліотеки Наталія Гах.

Вихованець І. Р. Розмовляймо українською: мовознавчі етюди. Київ : ПУЛЬСАРИ, 2012. 160 с.

У цій книзі йдеться про культуру української мови, типові вади усного і писемного мовлення. У 110 мовознавчих етюдах подано поради щодо вибору слів, морфологічних форм, синтаксичних конструкцій, словесного наголосу, стилістичних варіантів для найкращого висловлення думки.
Шанувальникам рідного слова, журналістам, науковцям, редакторам, учителям, студентам і учням - усім, хто дбає про культуру української мови.


Клименко Н. Ф. Як народжується слово. 2-ге вид., доп. і перероб. Київ : Академперіодика, 2017. 252 с.

У книжці в популярній формі розповідається про словотворення в сучасній українській мові, зокрема про роль префіксів і суфіксів у творенні нових слів і оновленні старих, подаються словотворчі моделі. Для учнів середньої школи, всіх шанувальників рідного слова.

 

Куць О. М. Мовна політика в державотворчих процесах України : навч. посіб. / Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2004. 275 с.

Викладено теоретико-методологічні, концептуальні засади та історико-політологічні аспекти мовної політики як напрямку навчальної дисципліни для поглибленого вивчення політології.
Посібник зорієнтований на певні вимоги до знань з мовного питання в Україні, містить контрольні запитання, завдання, теми рефератів, списки літератури та деякі документи з даної проблеми.
Розрахований на читання спецкурсу, на викладачів і студентів, вчителів шкіл і всіх тих, хто не байдужий до мовних проблем.

 

Погиба Л. Г., Грибіниченко Т. О., Голіченко Л. М. Українська мова фахового спрямування : підручник. Київ : Кондор, 2011. 352 с

Відповідно до програми Міністерства освіти і науки України "Українська мова за професійним спрямуванням" для вищих навчальних закладів, укладено цей підручник з метою допомогти викладачам і студентам (курсантам, слухачам) удосконалити навички у володінні усним і писемним фаховим мовленням, набути знання і вміння у користуванні різними стилями літературної мови. Підручник містить теоретичний матеріал відповідно до визначених Міністерством тем, різноманітні завдання для аудиторних, самостійних та індивідуальних занять, зразки контрольних, модульних робіт, тести. Дібрані завдання і рекомендована література допоможуть у підготовці до практичних занять, у проведенні дискусій з обговорення фахових проблем, у набутті навичок публічного виступу, у самостійній роботі зі статтею, посібником, підручником, у написанні наукових робіт різних жанрів, у вдосконаленні грамотності, розширенні ерудованості. Для педагогів-словесників, студентів вищих навчальних закладів та всіх шанувальників української державної мови.

 

Степаненко М. І. Із засіву – благословилось: ескізи до вибраного. Полтава : Астрая, 2018. 460 с.

Зміст книги сформували філологічні (мовознавчі та літературознавчі), краєзнавчі, педагогічні студії. Праці першого розділу присвячені актуальним проблемам сучасної граматики, лексикології, історії української літературної мови. До другого розділу ввійшли роботи, об’єктом дослідження яких є літературно-мистецька практика талановитих майстрів слова і менш знаних письменників. У третьому розділі мовиться про досягнення окремих краєзнавців, набутки останніх літ у цій важливій царині. У четвертому розділі висвітлено актуальні питання сучасної педагогіки, виняткову увагу приділено таким неординарним постатям, як Антон Макаренко та Іван Зязюн.
Для науковців, студентів гуманітарних факультетів, учителів, широкого кола шанувальників українського слова й культури.

 

Степаненко М. І. Історія, граматика, поетика українського слова / передм. П. С. Дудика. Полтава : АСМІ, 2008. 344 с.

У книзі вміщено мовознавчі статті, літературознавчі розвідки, публіцистичні роздуми доктора філологічних наук, професора М. І. Степаненка.
Для мовознавців, літературознавців, краєзнавців, журналістів, учителів-словесників, студентів гуманітарних факультетів, усіх, хто цікавиться проблемами філології, культурології, історії України.

 

Українська мова. Енциклопедія / ред. І. В. Муромцев. Київ : Майстер – клас, 2011. 400 с.

Енциклопедія «Українська мова» розрахована на широке коло мовознавців — від початківців до фахівців, тому поєднує наукову точність із доступністю викладу. Видання подає основні загальнотеоретичні поняття мовознавства, найважливіші практичні відомості щодо правил української орфографії та пунктуації, а також знайомить із життєвим шляхом і досягненнями мовознавців та інших діячів української культури, що зробили вагомий внесок у розвиток української мови та мовознавства.

 

Український правопис / ред. : Є. І. Мазніченко, В. Є. Македон, С. В. Шарабанова, І. Л. Яловчина ; НАН України. Київ : Наук. думка, 2019. 391 с.

Сучасна українська мова – відкрита й динамічна. Якою має бути «правильна українська мова»? Яку мову ми передамо нащадкам? Ці й подібні питання, що десятиліттями не втрачають своєї актуальності, спонукають до періодичного оновлення, перегляду й доопрацювання правописного кодексу, граматики й словників. У новій редакції Українського правопису збережено підхід до мови як до знакової системи й суспільного явища з позицій історичної й етнографічної соборності української мови й української нації.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.