Шановні користувачі!

На виконання вимог нормативно-правових актів України та з метою дотримання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я бібліотека імені М. А. Жовтобрюха з 16 березня по 3 квітня 2020 року впроваджує дистанційне надання бібліотечних послуг, E-mail для довідок: kniga_pdpu@ukr.net.

Пропонуємо скористатися нашими онлайн-ресурсами:

Будемо раді допомогти:

  • підбір літератури за вказаною темою;
  • індексування статей і праць за Універсальною десятковою класифікацією (УДК) надіслати лист на електронну адресу kniga_pdpu@ukr.net;
  • консультування з оформлення бібліографічного опису та міжнародних стилів цитувань;
  • перевірка наукових робіт (викладачів та студентів університету) за допомогою сучасних сервісів антиплагіатних інтернет-систем.

Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Бережіть себе і своїх близьких та обов'язково дотримуйтесь рекомендацій МОЗ!

Фантастика (від дав.-гр. φανταστική — мистецтво уяви, фантазія) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який невідомий або неможливий в реальному світі.

У літературі фантастика — сукупність літературних напрямків, що на противагу літературному реалізму (який об'єднує напрямки, що описують сучасні або минулі події, що є звичними та звичайними відповідно до сучасних уявлень) описують явища, котрі вважаються наразі неможливими (наукова фантастика), вважаються нездійсненними та принципово неможливими відповідно до загальноприйнятих даних сучасної науки (фентезі, казка, містика та фантастика жахів), описують страхи людства та майбутні катастрофи чи їх наслідки (фантастика жахів, апокаліптична та постапокаліптична фантастика) у реальному або чарівному світі чи зображують альтернативний погляд на історичні події або на географію світу (альтернативна фантастика) чи навіть просто показують загублені світи, найближче майбутнє, віддалене майбутнє або ж минуле за тогочасних соціальних, політичних чи інших обставин та стану розвитку науки і техніки, загублені світи тощо.

В історії розвитку фантастики виділяються три основні поворотні події:

  • Виникнення язичницьких міфів. Для своєї епохи вони не були буквальною фантастикою, сприймаючись як реальність і будучи сакральними. Проте вони використовували ті ж механізмами мислення, на яких пізніше базувалася фантастика. Разом з тим казки, які часто розглядаються як похідні від міфів, містять вигадки і це навіть стверджується в їхніх текстах. Дослідники вбачають причину цього в різних функціях міфу й казки. Якщо міф пояснює влаштування світу, то казка початково слугує для соціалізації та супроводжує обряди ініціації.
  • Виникнення усвідомленої художньої умовності, в тому числі і фантастичної. Фантастика виникає тоді, коли порушується синкретичне мислення, в якому реальне і вигадане нероздільні, коли міф десакралізується. З появою розвинених форм мистецтва міфологічні сюжети стали матеріалом в руках творців. Зокрема одними з перших відомих зразків є грецькі трагедії, що були переробленими і часто переосмисленими міфами.
  • Виникнення фантастики як окремої галузі літератури, в потім і інших творів. Цей процес починається в епоху пізнього Відродження і триває до кінця XX століття, коли фантастика сформувалася у відомих тепер піджанрах і формах.
Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Заборонена фантастика", яка присвячена фантастичним творам, які були заборонені в СРСР.

 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.