07 листопада 2019

Олександр Дмитрович Засядько (1779 с. Лютенька — 8 червня 1837, Харків) — інженер-артилерист Російської імператорської армії українського походження, генерал-лейтенант артилерії. Конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї. Народився в Лютеньці Гадяцького полку (нині Полтавської області) в козацькій родині Засядьків.

Походив зі старовинного козацького роду. Прапрадід його,— Яків Засядько,— був реєстровим козаком Хорольської сотні і Лубенським полковником (1659); прадід Лук’ян Якович і дід Данило Лук’янович – сотники Лютенської сотні (1-ша пол. XVIII ст.). Батько його, Дмитро Данилович Засядько став головним гармашем Запорозької Січі, доводився родичем кошовому отаманові Петрові Калнишевському.

Освіту здобував в Артилерійському і Інженерному шляхетському кадетському корпусі. Брав участь в італійському поході Суворова, служив під командуванням Кутузова, штурмував Ізмаїл. Учасник російсько-турецької, французько-російської та ряду інших воєн.

Від 1815 року, продавши маєток близ Одеси, розпочав експерименти за власний кошт. Першим (1817) створив кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій, зорганізував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Очолював Артилерійське училище, пороховий завод та арсенал у Петербурзі.

Розроблені ним ракети мали дальність до 2670 метрів (приблизно як і у тогочасних англійських ракет Конгріва — до 2 700). Вперше в світі побудував ракетну пускову установку, що дозволяла вести одночасне ураження шістю ракетами (праобраз сучасних РСЗВ).

Сконструювавши пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь та пристосування їх наведення на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в РІА. Заснував перший в імперії ракетний завод (Петербург), який 1864 р. перевели до Миколаєва, та Вище артилерійське училище. Створивши «Ракетну роту № 1», започаткував створення нового виду збройних сил. 1827 року був призначений начальником штабу артилерії.

Першу ракетну атаку продемонстрував під час російсько-турецької війни в штурмі фортеці Бреїла (нині Румунія). Атака була надзвичайно успішною — ворог здався й відступив. Потім були бомбардування Сілістри та Варни, що остаточно переконало і прихильників, і опонентів Засядька в ефективності нової зброї.

Нагороджений шпагою «За хоробрість» та іншими нагородами. Його іменем названо один з кратерів Місяця.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Олександр Засядько – нащадок запорожців".