Друга світова війна — найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі й тривала довгих 6 років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло понад 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

Головними причинами війни стали політичні суперечності, породжені недосконалою Версальською системою та агресивна політика захоплення нацистської Німеччини, Японської імперії та Італії. Версальська система — це система мирних договорів, підписаних державами-переможцями Першої світової війни — Великою Британією, Французькою республікою, США та Японською імперією. Версальська система була також розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але й проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах.

Друга світова війна почалася з реалізації секретного протоколу до пакту Молотова — Ріббентропа від 23 серпня 1939 року. Відомо, що в ході переговорів у Москві Ріббентроп повідомив Сталіна про намір Гітлера напасти на Польщу 1 вересня 1939 року.

Попри радянсько-польський договір про ненапад, чинний до кінця 1945 року, Сталін фактично висловив згоду приєднатися до агресії. Як бачимо, безпосередніми паліями війни є обидва союзники: Гітлер і Сталін, гітлерівський рейх і сталінська імперія.

Як і Першу світову війну, Німеччина почала її під приводом, що вражає зухвальством і цинізмом з боку тих, кому не вистачало "життєвого простору". Так, увечері 31 серпня 1939 р. група есесівців, переодягнута у форму польських військових, захопила будинок радіостанції прикордонного з Польщею міста Глейвіц й інсценувала напад на німецьку територію. Зробивши кілька пострілів перед мікрофоном, нацисти зачитали польською мовою те, "що прийшов час війни Польщі проти Німеччини". Ця іскра перетворилася у світову пожежу. Провокацію в Глейвіці гітлерівці використали як привід для вторгнення в Польщу.

Отже, Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року нападом нацистської Німеччини на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 3 вересня Великобританія та Франція оголосили їй війну.

Після 17 вересня, відповідно до укладеного пакту з Німеччиною, СРСР почав вторгнення на територію Польщі, зайнявши Західну Україну та Білорусь. Новий радянсько-німецький договір закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якої увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя. Більшовики окупували Галичину та Волинь.

30 листопада СРСР напав на Фінляндію, розпочавши радянсько-фінську війну. З грудня по лютий 15 радянських стрілецьких дивізій неодноразово пробували прорвати "лінію Маннергейма", яку обороняли 15 піхотних дивізій фінів, проте великих успіхів у цьому не досягли. На початку березня 1940 року радянські війська таки прорвали "лінію Маннергейма" та захопили три чверті Виборга. 13 березня в Москві підписано мирний договір між Фінляндією та СРСР. Згідно з ним, кордон СРСР на Карельському перешийку в районі Ленінграда та Мурманської залізниці пересунуто в сторону Фінляндії, до СРСР відійшли деякі острови у Фінській затоці.

Впродовж 1939-41 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів нацисти спромоглись захопити більшу частину континентальної Європи. Водночас Радянський Союз анексував (повністю або частково) території сусідніх європейських держав: Польщі, Румунії, Фінляндії та країн Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова-Ріббентропа. Після початку бойових дій в Північній Африці та падіння Франції в середині 1940 року війна продовжилась, насамперед, між країнами Осі та Великою Британією, ВПС якої зуміли відбити німецькі повітряні атаки. Водночас бойові дії поширились на Балканський півострів та Атлантичний океан. Японія окупувала частину Китаю та Південно-Східної Азії, взявши під контроль важливі джерела сировини.

22 червня 1941 року війська країн Осі чисельністю 3,5 мільйона осіб вдерлися в Радянський Союз, маючи на меті завоювання «життєвого простору» у Східній Європі. Відкривши найбільший в історії сухопутний фронт, німецькі війська спершу доволі швидко окупували західні регіони СРСР, однак в битві за Москву зазнали поразки. Одночасно Японія віроломно напала на США та підкорила західну частину Тихого океану. Задля протистояння агресії країн Осі було створено Антигітлерівську коаліцію 26 країн, в окупованих державах розгорнувся рух опору.

Наприкінці 1941 року Україна була окупована. Наприкінці листопада 1942 року гітлерівці окупували до 2 млн. кв. км території СРСР, яку населяло до війни 85 млн. людей. Понад 41 млн. з них були мешканцями України. З чотирьох років німецько-радянської війни бойові дії тривали на українських землях три роки й чотири місяці. Весь цей час ворог здійснював політику нещадної економічної експлуатації та гноблення населення республіки. Численні ешелони вивозили з України до Німеччини мільйони тонн сировини, продовольства, промислового обладнання, культурних цінностей. На окупованій території було перетворено на руїни 714 міст та містечок, або 42% від усіх міських поселень, що постраждали від війни на території СРСР. Матеріальні втрати республіки становили 1,3 трлн крб. (30% національних багатств України).

Загальні людські втрати у Другій Світовій оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб. Друга світова війна відзначилася численними масовими вбивствами та злочинами проти людяності, насамперед Голокостом, стратегічними килимовими бомбардуваннями та єдиним в історії військовим застосуванням ядерної зброї.

Пам’ятаємо про страждання і трагедії, які принесла Друга Світова війна людству. Збережемо пам’ять про загиблих і закатованих у цій кривавій війні! Цей страшний злочин не повинен повторитися. Збережемо мир на всій Землі!

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути Display–кросинг "Миттєвості технологічної війни".


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.