КРИПТОГРАФІЯ (від крипто… і …графія) – мистецтво, наука та технологія забезпечення секретності інформації. Вивчає способи та методи захисту інформації від змін і неавторизованого втручання при пе­редаванні, обробленні та зберіганні. Перший задокументований крип­тографічний документ – єгипетські тексти з нестандартними ієрогліфами – датують 1900 р. до н. е. Розквіт криптографії у Західній Європі припадає на період пізнього середньовіччя, коли з’я­вилися перші праці-настанови про кодування та шифрування писемних документів. У Київській Русі найдавніші приклади закодованої інформації виявлено у рукописах 12–13 століття.

Сучасна криптографія базується на математичних методах захисту інформації. Її завдання полягає в тому, щоб за допомогою математичних перетворень або алгоритмів перебудувати текст повідомлен­ня (відкритий текст) у невпорядковану і позбавлену змісту (в ідеалі, абсолютно випадкову) послідов­ність символів, або шифр­текст, який можна передавати відкритим каналом. Для відтворення відкритого тексту отримувач здій­снює дешифрування – зворотне перетворення отриманого шифр­тексту. Алгоритм шифрування, як правило, вважається відкритим, тобто відомим усім. Секрет­ність процедури забезпечують використанням так званих ключів – набору символів, які виступають параметрами математичних перетворень. Ключ застосовують і при шифруванні, і при дешифруван­ні повідомлення. Залежно від типу алгоритму шифрування клю­чі відправника та отримувача можуть бути взаємозалежними, корельованими (при симетричному шифруванні) та різними (при асиметричному, тобто відкритому ши­фру­ванні). Сукупність алгоритмів шифрування, дешифрування та всіх можливих відкритих текстів, шифртекстів і ключів називають криптосистемою. Криптографія тісно пов’язана з криптоаналізом – мистецтвом розшифрування, або «зламування», шифртексту.

Завданням практичної криптографії є не тільки розроблення криптосистеми, але й забезпечення її стійкості відносно «зламування». При цьому вважають, що зловмисник знає все, крім ключів, і має можливість порівнювати деякі шифртексти з їхніми оригіналами. Складність криптографічних задач саме й полягає в знаходженні таких алгоритмів і функцій, на яких ці алгоритми ґрунтуються, котрі, з одного бо­ку, не дозволяють зловмиснику за прийнятний час підібрати ключі та розшифрувати всі повідомлення, а з іншого, надають мо­жливість легітимним користувачам швидко та без втрат обмінюватися інформацією. Разом криптографія і криптоаналіз утворюють криптологію (науку, що вивчає секретні системи для обміну інформацією в присутності третьої сторони). Криптографію використовують не лише для приховування інформації, але й для забезпечення її аутентифікації та цілісності, неможливості відмови від авторства. Якщо у 20 ст. основними замовниками та споживачами криптографічних методів були військо­ві, то нині криптографію широко застосовують у комерційних структурах, банках, електрон. мережах тощо.

Якщо вас зацікавила криптографія, то завітайте до читальної зали №3 і перегляньте цікаву виставку "Кодування та дешифрування: інформатика, біологія, військова справа".


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.