04 березня 2019
Георгій (Джордж) Гамов (20 лютого (4 березня) 1904, Одеса — 9 серпня 1968) — американський фізик-теоретик, космолог українського походження. Побудував теорію альфа-розпаду через тунелювання, працював у галузі радіоактивного розпаду атомних ядер, ядерного синтезу в надрах зір, теорією Великого вибуху, походження елементів і над проблемами генетики. Втікач з СРСР.
Світове визнання одержав за розробку теорії Великого вибуху, тобто походження Всесвіту, розрахунок генетичного коду, відкриття способів передачі спадкової інформації. Як фізик вивів формулу, що започаткувала теоретичне обґрунтування альфа-розпаду атомного ядра. Г. Гамов — автор теорії утворення хімічних елементів, згідно з якою вся речовина первісно складалася з нейтронів.
Основні праці Гамова присвячені квантовій механіці, атомній та ядерній фізиці, астрофізиці, космології, біології, історії фізики. Незалежно від Рональда Герні та Едварда Кондона 1928 року застосував квантову механіку до пояснення альфа-розпаду, показав, що частинки навіть з невеликою енергією можуть долати потенційний бар'єр, побудував модель прямокутної потенціальної ями (1928). У результаті виникло уявлення про тунельний ефект. Сформулював уявлення про рівні ексергії у ядрі та показав, що найефективнішими «ядерними снарядами» є протони. Разом із Едвардом Теллером 1936 року встановив правила відбору в теорії бета-розпаду.
Значних успіхів досяг в астрофізиці та космології. Широко використовував для інтерпретації зоряної еволюції ядерну фізику. Першим почав розраховувати моделі зір з термоядерними джерелами енергії, досліджував еволюційні треки зірок, запропонував у 1942 році модель оболонки червоного гіганта, досліджував роль нейтрино при спалахах нових та наднових зір. У 1946–1948 роках розробив теорію утворення хімічних елементів шляхом послідовного нейтронного захоплення та модель гарячого Всесвіту, в межах якої передбачив реліктове випромінювання і 1956 року оцінив його температуру в 6 К. Ця модель була підтверджена 1965 року експериментальним відкриттям реліктового випромінювання. Запропонував механізм зоряного колапсу.
Г. Гамову належить перша чітка постановка проблеми генетичного коду.
Він є автором багатьох науково-популярних книг («Створення Всесвіту», «Зірка, названа Сонцем», «Квантова механіка», «Тяжіння», «Біографія фізики», та ін.).
Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Георгій Гамов. Одеса-Всесвіт".
