02 березня 2019
Костянтин Дмитрович Ушинський (19 лютого (2 березня) 1824, Тула, Російська імперія — 22 грудня 1870 (3 січня 1871), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — український та російський педагог українського походження, кандидат юриспруденції і правознавець, один із засновників педагогічної науки та народної школи у Російській імперії, автор праць з теорії й історії педагогіки, підручників для початкового навчання і статей з педагогіки.
К.Д.Ушинський був великим прихильником національної, народної школи виховання. Він був переконаний, що «…будь-яка жива історична народність є найпрекрасніше творіння Боже на землі, і вихованню залишається лише черпати з цього багатого й чистого джерела».
У передмові до навчальної книги «Рідне слово» К.Ушинський написав: «Я не думаю, щоб будь-хто був спроможний змагатися з педагогічним генієм народу». На переконання педагога, в основі українського національного виховання є любов до Батьківщини та християнські цінності. «Рідне слово», як і підручник «Дитячий світ», створені на основі української народної творчості: казок, пісень, загадок, прислів'їв та приповідок.
Ушинський наполягав на нерозривності навчального та виховного процесів і гостро критикував імперське Міністерство освіти, яке намагалося обмежити функції школи тільки навчанням.
Водночас великого значення К.Д.Ушинський надавав родинному вихованню, будучи переконаним, що першочерговим обов’язком батьків є виховання корисних суспільству громадян. Маючи перед собою прекрасний взірець своєї матері, педагог чимало праць присвятив ролі жінки, матері у вихованні дітей: «Вона є «необхідним посередницьким членом між наукою, мистецтвом і поезією, з одного боку, звичаями і характером народу, з другого…», — писав він.
Багато робіт педагог присвятив і фізичному вихованню: «Загальні зауваження про фізичне виховання»; «Потреба відпочинку і сну»; «Воля як влада душі над тілом» та інші. Крім того, відзначав великий вплив праці на психологічний та фізичний розвиток молодої людини.
Сучасники стверджували, що Костянтин Ушинський завжди вважав Україну своєю Вітчизною. Російська влада всіляко насаджувала думку про Ушинського як про «російського» педагога та вченого. Такі спроби заперечував сам Костянтин Дмитрович: «Ні, я українець: рід наш старовинний, малоросійський, дворянський. Всі родичі, діди, дядьки і батьки були українцями, народилися й поховані в українській землі…»
К.Ушинський надавав мові найвищого значення у збереженні національної ідентичності народу, та й самому його існуванні: «Мова -найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що зв'язує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле… Відберіть у народу все — і він усе може повернути; але відберіть мову — і він ніколи більше вже не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ».
Ушинський рішуче ставав на захист рідної мови, яку російська імперська влада викорінювала всіма способами: «Наша мова… мелодична, співуча мова…, на якій існує така народна література, якою ще недавно співав Шевченко, виганяється зі школи, мовби якась чужа! А який невичерпний матеріал народна поезія дає для розвитку найблагородніших і найніжніших почуттів у серці молодого покоління!».
Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Педагогіка К. Д. Ушинського: традиції, сучасність, перспективи".
