03 липня 2018

Франц Кафка (нім. Franz Kafka; 3 липня 1883, Прага — 3 червня 1924, Відень) — один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст., більшу частину робіт якого було опубліковано посмертно. Його твори просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, вони здатні пробуджувати в читачеві відповідні почуття тривоги, що є унікальним явищем у світовій літературі.

За життя Кафки опубліковано всього декілька коротких розповідей, що склали дуже малу частину його робіт, і його творчість не приваблювала багато уваги, доки посмертно не були видані його романи. Перед смертю він доручив своєму другу та літературному агенту — Максу Броду — спалити все ним написане без виключення. Його коханка Дора Дімант дійсно знищила рукописи, якими вона володіла, але Макс Брод не скорився волі покійного та опублікував більшу частину його робіт, які незабаром почали привертати до себе увагу. Вся його опублікована творчість, окрім декількох чеськомовних листів, була написана німецькою.

Сам Кафка опублікував чотири збірки — «Споглядання», «Сільський доктор», «Покарання» та «Голодар» — перший розділ роману «Америка» («Кочегар»), а також декілька інших коротких новел. Проте головні його твори — романи «Америка» (1911—1916), «Процес» (1914—1918) та «Замок» (1921—1922) — залишилися різною мірою незавершеними і побачили світ вже після смерті автора і всупереч його останній волі.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "У розколотому світі Франца Кафки".