Синергетика (англ. Synergetics, від грецького. син — «спільне» і ергос — «дія») — міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»). Синергетичний підхід також застосовується при вивченні такої складної і неструктурованої системи, як мережний інформаційний простір.

Термін «синергетика» запропонував професор Штутгартського університету Герман Хакен.

У 1977р. у праці «Синергетика» він дав визначення цьому поняттю, вказав на подібність процесів самоорганізації, які відбуваються в фізичних, хімічних, біологічних об’єктах, підкреслив необхідність створення єдиного підходу. «Приблизно 25 років тому — писав він — я задав питання: «чи має самоорганізація загальні закони?», і запропонував вивчити це питання в рамках нової дисципліни, яку я назвав синергетикою» (термін «система, що самоорганізується» увів у 1947 р. У. Ешбі).

Синергетика — це теорія самоорганізації в системах різноманітної природи. Вона має справу з явищами та процесами, в результаті яких в системі — в цілому — можуть з'явитися властивості, якими не володіє жодна з частин. Оскільки йдеться про виявлення та використання загальних закономірностей в різних галузях, тому такий підхід передбачає міждисциплінарність. Останнє означає співробітництво в розробці синергетики представників різних наукових дисциплін. Тому термін синергетика використовується як в природничих науках, так і в гуманітарній сфері.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Синергетика. За гранню рівноваги".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.