Богдан Лепкий (повне ім'я — Богдан Теодор Нестор Лепкий), 9 листопада 1872 (за іншими даними 4 листопада), с. Кривеньке, нині Чортківського району Тернопільської області — 21 липня 1941, м. Краків) — український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. Син о. Сильвестра Лепкого, брат Левка і Миколи Лепких, батько Лева Ростислава Лепкого.

За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Загалом його творча спадщина становить понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збірниках; він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів письменника становить до тисячі позицій.

Б. Лепкий приятелював з письменниками В. Стефаником, В. Орканом, С. Яричевським, М. Яцківим, О. Луцьким, М. Вороним, художниками М. Бойчуком, І. Трушем, О. Новаківським та іншими. Листувався з І. Франком, М. Коцюбинським, О. Барвінським, В. Гнатюком, В. Щуратом, З. Кузелею, М. Кічурою, О. Кобилянською, О. Кисілевською та іншими. Його твори перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською та іншими мовами.

Запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Його ім'я горітиме як полум'я".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.