07 листопада 2017
Багалій Дмитро Іванович (26 жовтня [7 листопада] 1857, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 9 лютого 1932, Харків, Українська СРР, СРСР) — український історик, філософ та громадський діяч. Лауреат Уваровської премії. Ректор Імператорського Харківського університету (1905–1910), один із фундаторів, академік Української Академії Наук (з 1919).
Дмитро Багалій не висунув нової концепції історії України і висвітлював головним чином окремі аспекти її минулого. У пам'яті нащадків він залишився як невтомний літописець Слобідської України та Харкова, з яким пов'язано було майже все життя і діяльність вченого. Але за своїм характером і змістом його дослідження представляли собою новий етап у становленні і розвитку історіографії історії України другої половини XIX — початку XX ст. Їх за змістом можна об'єднати у три групи: документи з історії Слобідської України; загальні документи з історії України; матеріали про видатних діячів.
До 160-річчя з дня народження Дмитра Івановича сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "П'ятдесят літ на сторожі української науки та культури".
