06 листопада 2017
Мало хто знає, що перший в континентальній Європі комп'ютер був створений в Україні в 1951 році. Перша ЕОМ називалася Малою електронною лічильною машиною – «МЭСМ».
Незважаючи на скромне слово «Мала», вона налічувала 6000 електронних ламп і ледь вмістилася в лівому крилі будівлі гуртожитку колишнього монастирського селища Феофанія в 10 км від Києва. Машина була створена в лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.
Машина займала найбільшу кімнату площею 60 м2 у лівому крилі лабораторії в Феофанії і працювала з небувалою на ті часи швидкістю - 3 тисячі операцій за хвилину (для порівняння, сучасні комп'ютери виконують мільйони операцій за секунду) і могла виконувати операції віднімання, додавання, множення, ділення, зсуву, порівняння з урахуванням знака, порівняння за абсолютною величиною, передачі керування, передачі чисел з магнітного барабану, складання команд. У машині були використані електронні лампи (6000 штук!) загальною потужністю споживання в 25 кВт. Перший запуск «МЭСМ» запам'ятався саме «ламповою проблемою»: при включенні машини 6000 ламп, що запрацювали одночасно, перетворили приміщення в тропіки. Технікам довелося терміново розбирати стелю, щоб відвести з кімнати хоча б частину тепла.
За спогадами співробітників лабораторії Лебедєва, рішення першої задачі на «МЭСМ» було пов'язане з унікальним випадком. Два відомих київських математика С.Г. Крейн і С.О. Авраменко склали для «МЭСМ» тестову задачу з області балістики і самі прорахували її. Під час вирішення задачі на машині виявилось, що отриманий результат не збігається з результатом, який отримали математиками. Вони вирішили, що в «МЭСМ» стався збій, оскільки обидва вчені проводили розрахунки незалежно один від одного і вважали, що вони не могли зробити одну і ту ж помилку в одному і тому ж місці. Тоді Лебедєв сам став перевіряти обчислення вручну. Розрахунки тривали цілий день, а на наступний він з'явився усміхнений, що бувало дуже рідко. Окуляри вченого виражали вірну ознаку удачі - були зміщені на чоло, згадують колеги. «Не знущайтесь над машиною - вона права. Неправі люди!», - заявив Лебедєв. Виявилося, що обидва математика таки помилилися в одному і тому ж місці. Машина виявилася «розумнішою» за людину!
Одночасно з роботою наукової лабораторії Лебедєва над розробкою обчислювальних машин працювали (теж в умовах секретності) вчені з США, Англії та інших країн. У США - Джон фон Нейман, який першим виклав основні принципи побудови ЕОМ в закритому звіті. Він плідно співпрацював з творцями першого американського комп'ютера ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) Джоном Мочлі та Преспером Еккертом. В Англії в той час активно працювали геніальний математик Алан Т’юрінг, який зумів довести можливість обчислення суто механічним шляхом будь-якого алгоритму, який має рішення. Вчені університету в Манчестері Фредерік Вільямс і Том Кілбурн в 1948 році створили примітивний комп'ютер під назвою Baby, з метою довести можливість зберігати програми в оперативній пам'яті. Через рік Моріс Уілкс створив перший в світі комп'ютер з збереженою у пам'яті програмою EDSAC (Electronic Delay Storage Automatic Computer), який відрізнявся від створеної трохи пізніше Лебедєвим «МЭСМ» тим, що в ньому було використано арифметичний пристрій послідовної дії, а в «МЭСМ» - більш прогресивний паралельної дії. Саме ця видатна «вісімка» вчених визначила подальший напрямок розвитку комп'ютерної техніки у всьому світі.
Якщо вас цікавить історія розвитку комп'ютерів, тоді запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Мозаїка комп’ютерних дат".
