Орлик Пилип Степанович (11 (21) жовтня 1672, Косута (Вілейський р-н Мінської обл. Білорусь) — 24 травня 1742, Ясси) — український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702-1709), Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Представник білоруського шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися білоруським гербом «Новина» та писалися литвинами (білорусами). Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією», фактично — козацького суспільного договору.

Намагаючись завоювати собі підтримку, в 1710 році Пилип Орлик склав (згідно інших джерел схвалив) «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» («лат. Pacta et Constitutiones legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis»), уклав зі старшиною та запорожцями угоду — документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика — так звана «Бендерська конституція», яку інколи вважають першою українською Конституцією, а також однією із перших конституцій у Європі. Нею він зобов'язався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Московії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.

Створення цих документів вважається значною заслугою Пилипа Орлика в історії України.

Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році («Темпора»)). Орлик писав його польською мовою зі вставками окремих слів, виразів і речень латинською мовою.

Видав поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695), та на честь полковника Івана Обидовського «Гіппомен сарматський» (1698).

Писав польською мовою, частина його листів писана латинською, шведською, французькою мовами.

Пилипу Орлику приписують авторство трактату «Вивід прав України» (маніфест до європейських монархів, 1712) (за твердженням Ілька Борщака, трактат він знайшов у замку Дентевіль і опублікував 1925 року у Парижі). Українські історики: Борис Крупницький, Микола Андрусяк і Орест Субтельний у тій чи іншій мірі висловлювали сумнів у його автентичності. Оригінальний рукопис трактату після Борщака не змогли відшукати ані в архіві Дентевілю, ані в інших французьких архівах. Не згадують про нього в жодному з тогочасних джерел і в жодному іншому творі Орлика.

Запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Борець за волю України".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.