Олег Ольжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба), (8 (21) липня 1907, Житомир — 10 червня 1944, концтабір Заксенгаузен) — український поет, політичний діяч, археолог. Син відомого українського поета Олександра Олеся.

Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939—1941). Заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з 05.1942), Голова ПУН ОУН (01.1944—†10.06.1944).

О. Ольжич-поет формувався, спираючись на світогляді світовідчуття О. Ольжича — вченого-археолога та громадсько-політичного діяча. Античність, княжа доба й козацтво разом із сучасною поетові епохою складають ту джерельну основу, на якій постає його героїчний світогляд, що є, як відомо, характерною рисою всієї поетики «празької школи», саме він становить основу Ольжичевої поезії, її головний внутрішній стрижень.

Наголосимо: це не тільки героїчна тематика, як зазначає В. Державин, «поезію Ольжича героїзм не лише скрізь тематично просякає, але становить її творчу психічну домінанту. Це організм органічний, незалежний від зовнішніх чинників і, сказати б, абсолютний». Захоплення поета яскравими постатями і визначними подіями минувшини дають змогу усвідомити й осмислити такі категорії, як героїзм та слава, життя і смерть, злет і падіння української нації.

Вся історія людської цивілізації проходить через творчість митця. Так він натякає «на підтекст сучасних проблем, особливо на потребу в українському народі простої, суворої, маломовної хоробрости, потребу «нової української людини». Розглянемо детальніше деякі стильові особливості поезії Ольжича. Сучасним літературознавцям належить всебічно проаналізувати його творчу спадщину, бо «Ольжич прожив надто недовго, щоб дати нашому суспільству вповні відчути незрівнянну перевагу його поетичного генія».

Поетика О. Ольжича докорінно відрізняється від попередніх поетичних традицій. Митець створив власний оригінальний художній стиль, що виник на грунті так званого «природного стилю», властивого рідній мові; водночас він сформований безпосереднім впливом сучасної поету грізної доби, її культурними та літературними смаками й уподобаннями. Форма поетичних творів, добір зображально-виражальних засобів у художній системі Ольжича зумовлені насамперед його розумінням суті мистецтва: Нащо слова? Ми діло несемо. Бо ж нам дано знайти життя само Ніщо мистецтво і мана теорій, В красі неповторимій і суворій.

До 110-річчя з дня народження Олега Ольжича сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Срібло ясної сурми" і також запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Срібло ясної сурми".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.