Сьогодні виповнюється 110 років з дня народження провідника Української повстанської армії Романа Шухевича.

Нагадуємо декілька маловідомих фактів з життя цієї непересічної особистості.

 

1. Шухевич - музикант і танцюрист

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у відомій в Галичині родині. Прадід Романа Йосип Шухевич перекладав з латини на українську твори Вергілія, з німецької - Шульце, Гердера та Шіллера, з англійської - Вальтера Скота. Дід майбутнього головнокомандувача УПА був науковцем, відомим дослідником Гуцульщини. Родина подбала, аби малий Роман отримав гідну освіту, яка включала не лише академічні науки, але й музику. Роман Шухевич заочно навчався в музичному інституті імені Лисенка за класом фортепіано.

У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті "Ревелєрси Євгена" ("Львівські ревелєрси"). Одним з солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му, закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі.

Розповідають, що Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли в домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано і грав і співав з "Наталки Полтавки": "Де згода в сімействі, там мир і тишина". Після цього сварки вщухали.

Одного разу молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в одному карпатському містечку. Інструмент позичили в одної родини та привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти на возі, тому понесли просто на руках. Понесли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати всю дорогу.

Роман Шухевич також вважався добрим танцюристом. За словами його друзів, він закінчив курс народних танців відомого у Львові хореографа Василя Авраменка.

 

2. Шухевич - польський вояк

Свої воєнні університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник в польському війську. У 1928-29 роках Шухевич проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському. Як здібний юнак, Шухевич навіть навчався в так званій підстаршинській школі, але через участь в українській націоналістичній організації вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і так і залишився рядовим.

Після завершення строкової служби Шухевич деякий час жив у Данцигу (нині - польський Гданськ), що мало тоді статус "вільного міста" між Польщею та Німеччиною. Там він продовжив військовий вишкіл в осередку Української військової організації, заснованої Євгеном Коновальцем, з яким був особисто знайомий, адже останній був квартирантом родини Шухевичів у Львові і багато спілкувався з юним Романом.

 

3. Шухевич - копірайтер

В 1930-х роках у Львові Шухевич, який до того встиг відсидіти в польській в'язниці за українську націоналістичну діяльність, відкрив власний бізнес - рекламну компанію "Фама", яка досить успішно працювала та давала змогу заробити як на життя, так і на підпільну діяльність ОУН.

"Фама" відзначилася креативним підходом до реклами, не гребувала еротичними (як для пуританських 1930-х) сюжетами та оригінальними акціями. Зокрема, одного разу працівники "Фами" поширили в львівських ЗМІ плітки, що в певний час одна жінка вкоротить собі віку, стрибнувши з даху готелю "Жорж". Коли в визначене місце збіглися репортери, з даху впала лялька жінки з рекламою.

Окрім газетної реклами "Фама" активно працювала на ринку крамничних вітрин, заробляла рекламою на трамвайних стовпах, тощо. З часом справи пішли настільки добре, що в останні роки існування компанія вийшла на ринки Угорщини та Німеччини. При цьому Шухевич весь час вів чорну бухгалтерію і щомісяця перераховував чималі кошти на потреби українського підпілля.

 

4. Шухевич - "антисеміт"

Як і годиться людині, на яку російська пропаганда навісила ярлик "фашиста", фактів антисемітизму з боку Романа Шухевича не спостерігається. Навіть навпаки. Навіть в його фірмі "Фама" працював єврей - такий собі Левко Берлін, жодної упередженості до національності якого помічено не було.

Більше того, під час німецької окупації дружина Шухевича Наталя переховувала у Львові від нацистів єврейську дівчинку Ірину Райхенберг. Як розповідав син Романа Шухевича, народний депутат Юрій Шухевич, Ірина була дитиною сусідів Шухевичів Вольфа і Ружі Райхенберг. Їхню старшу дочку німці розстріляли в 1942 році. Така ж доля чекала і на молодшу, якби її не прихистила Наталя Шухевич.

За допомоги Романа Шухевича дівчинці зробили фальшиві документи на ім'я українки Ірини Василівни Рижко. З цими документами дитину переправили до сирітського притулку в греко-католицькому монастирі, де Ірина жила до кінця війни. Померла Ірина Райхенберг 2007 року в Києві.

 

5. Шухевич - курортник

Наприкінці 1940-х років здоров'я Романа Шухевича почало здавати, і йому довелося звертатися до лікарів. Це було вкрай небезпечно, адже командир УПА перебував на нелегальному становищі, був оголошений у всєсоюзний розшук, і будь який "вихід в люди" міг закінчитися арештом. Тим не менш Шухевич з підробними документами та у вигляді "бухгалтера з молочарні" звертався до лікарів. У командира діагностували міокардит, гіпертонію та ревматизм.

Від усіх цих недугів Шухевич вирішив лікуватися там, де його найменше шукатимуть - в санаторіях Одеси. Разом зі своєю зв'язковою Галиною Дідик Шухевич 1948 року вирушив до "Лермонтівського" санаторію Одеси під виглядом вчителя Ярослава Польового та Ганни Хом'як. В санаторії найбільш розшукуваний в СРСР буржуазний націоналіст зі своєю зв'язковою лікувалися протягом півтора місяця у найкращих лікарів. При цьому Шухевича та Дідик тимчасово прописали за підробними документами, фото в яких було ідентичне тому, що розповсюджувало МДБ в орієнтуванні на розшукуваного "ворога народу".

Більше того, кардіограму провіднику УПА робили у радянському військовому шпиталі. "У той час не було в санаторіях апаратів, щоб робити кардіограму. Був він тільки в якійсь військовій частині. Я пішла туди попроситися, але мені сказали, що вони так нікому не роблять. Але коли почули, що ми галичани, що я приїхала з хворою людиною зі Львова, дуже прихильно поставилися і зробили кардіограму", - згодом писала Дідик у спогадах.

 

6. Смерть та могила Шухевича

Роман Шухевич, який рекордно довго з усіх командирів антирадянського підпілля переховувався від органів нацбезпеки СРСР, загинув 5 березня 1950 року - рівно за три роки до смерті Сталіна - у селі Білогорща (нині район Львова) в будинку вчительки Ганни Конюшек. Загалом в облаві на командуючого УПА було задіяно близько тисячі вояків Міністерства державної безпеки СРСР. Коли до будинку зайшли МДБісти, Шухевич, хоча і мав теоретичну можливіть відсилітися в добре замаскованій криївці, вирішив прориватися з боєм. Вбивши майора МДБ Ривенка, командир УПА вже на виході з будинку отримав автоматну чергу в груди. Після чого застрелився, аби не потрапити до ворога живим. В офіційному звіті було записано, що вбив Шухевича один з сержантів, які оточили будинок.

Тіло провідника привезли до Львівського обласного управління МДБ, де його показали людям, які особисто знали генерала УПА і могли його упізнати. Всі підтвердили, що вбитий саме Шухевич. "Батько лежав на соломі у вишитій сорочці, на правій стороні обличчя було видно слід кулі, а під груддю було три рани, на голові поруч із кульовим отвором обпалене волосся. "Значить, застрелився", - подумав я", - так описав Юрій Шухевич свою останню "зустріч" з батьком.

Що сталося з тілом Шухевича наразі достеменно не відомо. Пошуки місця поховання командувача УПА тривають уже багато років. За однією з версій, тіло командира УПА було спалене біля села Гуків у Хмельницькій області. Зараз там споруджено пам'ятний хрест.

До 110-річчя з дня народження Романа Шухевича сектор культурно-просвітницької роботи підготував тематичний список "Генерал-хорунжий Роман Шухевич".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.