11 березня 2017

Татаринов Тимофій Денисович (1894 – березень 1954) – соратник А. С. Макаренка, один із найкваліфікованіших педагогів-вихователів в Полтавській потім Харківській трудовій колонії імені М. Горького і в Дитячій трудовій комуні НКВС УСРР імені Ф. Дзержинського, прототип І. Д. Киргизова у “Педагогічній поемі”.

Народився в сім’ї робітника-залізничника, єдиний із 12 дітей отримав освіту: закінчив міське училище і педагогічні курси. Педагогічну діяльність розпочав у 1912 як народний учитель в сільській школі під Полтавою. Воював на фронтах Громадянської війни. Після демобілізації учитель в с. Микільське Полтавського пов., потім завідуючий Курилехівською школою того ж повіту.

 

Т. Д. Татаринов та вихованці на чергуванні по колонії. Зліва направо: черговий сигналіст, Т. Д. Татаринов, член санітарної комісії Оля Ланова, черговий командир Павло Перцовський. Куряж, Харківська трудова колонія імені М. Горького, 1926 р.

 

З 1923 завідувач однією із сільських шкіл по сусідству з Полтавською трудовою колонією імені М. Горького. В колонії імені М. Горького із січня 1925, помічник А. С. Макаренка (відав роботою школи), вихователь, вчитель хімії і математики. В штат комуни імені Ф. Дзержинського був призначений першим зі складу педагогів колонії імені М. Горького (20.10.1927).

Упродовж історії комуни поміняв декілька ключових педагогічних посад: заступник начальника педагогічної частини, завідуючий школою, завідувач навчально-виробничої частини, керівник виробничого навчання, завідувач технікуму. Активний учасник реформування навчальної частини комуни; в її школі, робітфаку й технікумі викладач хімії та педагог, “прикріплений” до окремих курсів. Учасник органів самоврядування та художньої самодіяльності. Працюючи в колонії і комуні, заочно закінчив педагогічний (?) інститут (хіміко-силікатне відділення) і отримав фах педагога-інженера.

Отримав таку характеристику керівництва комуни: “Кращий педагогічний працівник у комуні. Добросовісний. Знаючий. Вміє поводитися з комунарами. Старий працівник із безпритульними. Користується авторитетом серед комунарів і серед викладачів. Бере участь у громадській роботі. Ніколи не рахується з часом. Відданий комуні. Неодноразово був премійований грошовими преміями і подяками. Нагороджений грамотою Харківського Облвиконкому за ліквідацію безпритульності”.

Після переведення А. С. Макаренка в Київ (1935) очолив педагогічну частину комуни і працював на цій посаді до ліквідації комуни як виховної установи (30.12.1938). Залишаючись у штаті наступника комуни – Харківського промислового комбінату НКВС СРСР імені Ф. Е. Дзержинського, очолював завком, у 1941 організував евакуацію заводу до м. Бердська Новосибірської обл. В роки війни продовжував працювати на заводі потім завідував ремісничим училищем в Бердську. В 1945 відкликаний до Москви на роботу інспектором Міністерства трудових резервів; з 1946 директор Кучинського ремісничого училища Балашихінського р-ну Московської обл., був обраний до Балашихінської районної ради депутатів трудящих. З 1947 інженер, в подальшому голова завкому, секретар партійного бюро механічного заводу м. Желєзнодорожного, активно сприяв відкриттю початкової школи для дітей працівників заводу.

Своїми особистісними і професійними якостями заслужив високу оцінку з боку А. С. Макаренка, вихованців та колег; набагато частіше, ніж інші педагоги колонії й комуни, фігурує у літературній та епістолярній спадщині А. С. Макаренка. Активно пропагував і втілював в освітню практику ідеї А. С. Макаренка. Заслужений учитель школи РРФСР, кавалер ордена “Знак Пошани” (19.04.1939).

Пр.: Татаринов Т. Д. Замечательный мастер воспитания / Т. Д. Татаринов // А. С. Макаренко. Статьи. Воспоминания. Неопубликованные произведения / Львовский гос. ун-т имени Ивана Франко; ред. коллегия: канд. пед. наук Г. С. Макаренко, доц. Ф. И. Науменко (отв. ред.) и др. – Львов : Изд-во Львовского госун-та, 1949. – С. 145–147; Татаринов Т. Командиры станков / Т. Татаринов // Второе рождение. Трудовая коммуна им. Ф. Э. Дзержинского, Харьков / сост. : И. Бачелис, С. Шаховский, Л. Гольдфарб. – Х., 1932. – С. 60–66; Татаринов Т. Д. Педагог-творец / Т. Д. Татаринов // Нар. образ. – 1965. – № 3. – С. 103–105; Татаринов Т. Спогади про педагогічну діяльність А. С. Макаренка / Т. Д. Татаринов // Комуністична освіта. – 1941. – № 4. – С. 22–26.

Літ.: Воспитание гражданина в педагогике А. С. Макаренко: В 2 ч. / Автор монографии, примечаний, редактор-составитель С. С. Невская. – М. : Академический Проект; Альма Матер, 2006. – С. 951; Кораленко Л. Е. Соратник А. С. Макаренко (К 75-летию со дня рождения Т. Д. Татаринова) / Л. Е. Кораленко // А. С. Макаренко : сб. статей. Кн. 8 / Львовский гос. ун-т им. Ивана Франко. – Львов : Вища шк., 1971. – С. 129–131; Перфильевская Д. Его давно разыскивает русская литература / Д. Перфильевская // Нар. образ. – 1965. – № 3. – С. 100–103; Полтавська трудова колонія ім. М. Горького в документах і матеріалах (1920–1926 рр.). Ч. 2 / авт.-укл. : О. П. Єрмак, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко ; за ред. І. А. Зязюна. – Полтава, 2002. – С. 202; Ткаченко А. В. Професійний розвиток особистості в практиці А. С. Макаренка : історико-педагогічний аспект (1920–1935 рр.) : монографія / А. В. Ткаченко. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2013. – С. 64–66, 126, 131, 142, 144, 145, 149–151, 159, 170, 177, 194, 197, 203, 205, 238–240, 279.

А. В. Ткаченко,

доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка