01 березня 2017

В останнє десятиріччя завдяки незгасаючій творчій ініціативі вчителів, у шкільній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. Їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Як показало вивчення цього питання традиційність звичайного уроку полягає насамперед у традиційності структури уроку. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти якщо і не в усіх уроках, то принаймні, у більшості з них. Скажімо, у більшості типових уроків є організаційна частина, перевірка домашнього завдання, мотивація, актуалізація опорних знань, організація вивчення нового матеріалу, закріплення і осмислення матеріалу, організація домашнього завдання, підведення підсумків уроку, його рефлексія.

Варіюючи тривалістю одного або декількох з цих елементів за рахунок інших та змінюючи їх порядок навіть у незначній мірі, ми отримаємо різні типи звичайного уроку. Звичайного не тільки з погляду елементів уроку і їх порядку, але й звичайного з погляду їх тривалості, з погляду загальноприйнятого виконання цих елементів.

Нетрадиційний – це такий урок, у якого його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку істотно відрізняється від структури традиційного уроку. На цій підставі можна стверджувати, що нетрадиційний урок – це розвиток, рух структури традиційного уроку. Отже, якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реалізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок у певній мірі можна назвати нетрадиційним, або традиційним з нетрадиційним виконанням одного із елементів уроку. Зрозуміло, що якщо навіть число елементів уроку виконаних нетрадиційним способом буде невелике, але таке, що воно призвело до істотної зміни структури уроку, то такий урок називатимемо повністю нетрадиційним. Справа у тому, що реалізація хоча б одного елемента уроку нетрадиційним шляхом пов'язана зі зміною тривалості інших елементів уроку, а це означає, що автоматично і змінюється структура уроку, а отже урок стає нетрадиційним. Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприйнятої, як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок включення учнів у виконання завдань, пов'язаних з підготовкою до цього уроку. Адже нетрадиційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок – це його заключний акорд.

Цей урок характерний ще й тим, що якщо у підготовці традиційного уроку основна вага лягає на плечі учителя, то у нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію вольових, інтелектуальних, емоційних зусиль учнів, як під час підготовки до уроку, так і при його проведенні. У зв'язку з цим можна виділити значну пізнавально-організаційну і творчу активність учнів.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Нетрадиційні уроки з математики".