Оскільки 2016 рік багатий на математичні дати, тому співробітники читальної зали №3 підготували цікаву виставку "Від Вієта до Брадіса". Дана виставка присвячена таким важливим подіям:

425 років теоремі Вієта

Особливо пишався Вієт відомою теоремою про залежність між коренями квадратного рівняння та його коефіцієнтами, яку він отримав самостійно, хоча, як нині відомо, залежність між коефіцієнтами й коренями рівняння (навіть загальнішого вигляду, ніж квадратне) була відома ще Кардано, а в такому вигляді, як ми застосовуємо її для квадратного рівняння, — давнім вавилонянинам. Теорему було оприлюднено 1591 року. Її названо ім'ям Вієта, а сам автор формулював її так: «Якщо B+D, помножене на А, мінус А в квадраті дорівнює BD, то А дорівнює В і дорівнює D». Теорема Вієта стала зараз одним з найвідоміших тверджень шкільної алгебри. Теорема Вієта варта уваги тим, що її можна узагальнити для многочленів будь-якого степеня.

330 років знаку інтеграл

Інтеграл — центральне поняття інтегрального числення, узагальнення поняття суми для функції, визначеній на континуумі. Знак інтеграла (∫), був вперше використаний Лейбніцом наприкінці XVII століття. Цей символ утворився з букви ſ («довга s») — скорочення слова лат. ſumma (summa, сума).

95 років таблицям Брадіса

Аж до середини минулого століття практично було неможливо обійтися без неприємних та довгих обчислень значень різних математичних функцій. До мінімуму було скорочено обчислення, завдяки методу обчислення, який запропонував Брадіс Володимир Модестович. Він вивчив, які функції використовуються в інженерних розрахунках. З цих функцій він вибрав найбільш часто застосовуються при розрахунках. Брадіс В. М. зробив розрахунок цих функцій, використовуючи широкий інтервал аргументів. Кінцеві результати узагальнив у формі таблиць.

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.