30 вересня 2016
Щорічно в останній день вересня святкується День перекладача – професійне свято всіх тих, хто володіє цією дуже популярною спеціальністю.
Сам по собі День перекладача – досить молоде свято. Адже його почали святкувати лише з 1991 року.
Тоді Міжнародна федерація, яка об’єднує в собі більше ста асоціацій товмачів з усього світу, відзначила його як Міжнародний день перекладача.
Ця професія з давніх пір вважається однією з найбільш затребуваних і шанованих. Ніхто точно не знає, де і коли з’явилися перші перекладачі. Деякі вважають, що вони, судячи з біблійним історіям, з’явилися тоді, коли сильно розгніваний бог вирішив зруйнувати Вавилонську вежу, яку люди, бундючився, вирішили побудувати до неба. Саме тоді бог позбавив людство можливості єдиного спілкування. І люди, які відразу перестали один одного розуміти, розсварилися і розійшлися по всьому світу.
День перекладача призначений на 30 вересня зовсім не випадково: в 420 році в цей день помер покровитель земних перекладачів, один з латинських отців Святої Церкви – Ієронім. Святий отець, як визнає світова спільнота, вніс незаперечний внесок у розвиток перекладу як науки.
Саме він – видатний геній свого часу, історик, письменник, першим на латинську мову переклав Біблію – Вульгата.
Цікава доля цієї людини: він весь час подорожував, здійснював паломництва на Святу Землю, кілька років прожив відлюдником в пустелі Халкіда, вивчаючи серед «скорпіонів і диких звірів» халдейський і єврейський мови. Як говорив сам Ієронім, він не раз чув труби, що передвіщають Страшний Суд.
Серед істориків є думка про те, що перші перекладачі з’явилися в Єгипті. Їх існування зафіксовано документально. Відомо, що Стародавній Єгипет завжди був великим державою, яка славиться не тільки своїми військовими походами, а й лікарями, філософами, мореплавцями і т.д. Інформацію єгиптяни черпали звідусіль, збираючи її в різних землях, у різних народів. І цілком логічно, що все це було б просто марним заняттям, якби в Єгипті не було б талановитих людей – перекладачів, які могли грамотно перекласти будь цінний манускрипт на свою рідну мову.
Велика була роль перекладачів і в Стародавній Греції, що мала у свій час досить активний торговельний обмін з східними державами. Завдяки грекам світ зміг побачити багато видань Біблії, адже значна частина Старого Завіту змогла зберегтися тільки в їх перекладах.
У Древній Русі перекладачі називалися товмачами. Спочатку їх покликанням була допомога іноземцям, які купували товари на ярмарку. А потім, вже з часів правління Петра, в штат наказу, що відповідає за відносини між державами, вони були введені як ті, хто вміє грамотно тлумачити – так, щоб іншим було зрозуміло.
Без перекладача не обходилося жодне військове дію. 21 травня 1929 указом було встановлено звання «військовий перекладач», тим самим узаконивши цю вже дуже давно існуючу професію.
А в 2000 році з ініціативи випускників Інституту іноземних мовою 21 травня був встановлений День військового перекладача, який сьогодні вважають своїм святом не тільки ті, хто носить погони, а й цивільні фахівці.
Військовий перекладач першим на фронті дізнавався про дії противника, саме на ньому лежала відповідальність за точність і правильність перекладу тих даних, від яких надалі могли залежати життя дуже багатьох людей.
А. Пушкін вважав перекладачів “поштовими кіньми прогресу”, адже їх значення в нашому житті хоч і непомітно, але дуже важливо.
Щорічно в світі День перекладача святкується під яким-небудь певним девізом, тим, який буває особливо актуальне в поточному році.
Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Мистецтво перекладу".
