Остроградський Михайло Васильович (рос. Михаил Васильевич Остроградский, нар. 12 (24) вересня 1801, Пашенівка, Полтавська губернія, Російська імперія — пом. 20 грудня 1861 (1 січня 1862), Полтава, Російська імперія) — український математик, механік і фізик.

Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст.[1]. Миха́йло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

Основні роботи Остроградського відносяться до прикладних аспектів математичного аналізу, механіки , теорії пружності і магнетизму, теорії ймовірностей. Він вніс також внесок у алгебри та теорії чисел.

Добре відомий метод Остроградського для інтегрування раціональних функцій (1844). У фізиці надзвичайно корисна формула Остроградського для перетворення об'ємного інтеграла в поверхневий.

В останні роки життя Остроградський опублікував дослідження з інтегрування рівнянь динаміки. Його роботи продовжили М. Д. Брашман та Н. Е. Жуковський.

Він не відмовлявся ні від якої математичної роботи, здатної принести практичну користь. Так, наприклад, з метою полегшити роботу з перевірки товарів, що поставляються армії, М. В. Остроградський зайнявся математичним дослідженням, присвяченим статистичним методам бракування і заснованим на застосуванні теорії ймовірності.

Крім наукових досліджень, Остроградський написав ряд чудових підручників з вищої та елементарної математики («Програма і конспект тригонометрії», «Керівництво початкової геометрії» тощо).

Академік

  • Туринської академії наук
  • Римської академії наук
  • Американської академії наук
  • Російської академії наук

Член-кореспондент

  • Паризької академії наук

Цікаві факти

У пансіоні, де навчався маленький Остроградський, директором був І. П. Котляревський - відомий український поет.

Ім'ям Остроградського названий еліптичний інтеграл, який Михайло Васильович уперше зумів взяти в 1837 році, він повністю називається інтергралом Ерміта-Остроградського, тому що, ту ж роботу одночасно і незалежно виконав француз Шарль Ерміт. Відомий історичний анекдот про це інтегралі. Клейнміхель - голова будівництва Петербург-Московської залізниці доповів царю, що в одному місці доведеться обходити височини, тому що профіль місцевості не піддається розрахунку. Обчислення показують еліптичному інтегралу, а такі інтеграли не беруться. Російський самодержець, однак, написав на рапорті Клейнміхеля: «Наказую інтегрувати». Клейнміхель кинувся до університету, і молодий професор Остроградський через місяць дав рішення еліптичних інтегралів.

Запрошуємо до читальної зали №3 переглянути книжкову виставку "Великий Остроградский".

Також до 215–річчя від дня народження М. В. Остроградського сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Великий учений, славетний земляк...".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.